Надiя Лемко
Ініціативна група, яка представляє понад 23 000 людей у програмі Ukrainian Family Reunification Pathway, звернулася до парламенту Канади, аби домогтися реальних дій від уряду. Група працює з родинами, які подали заявки через Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel (CUAET) та канал возз’єднання сімей, і наголошує, що черги та затримки у розгляді заяв є неприйнятно довгими.
За зібраними даними, із понад 23 тисяч поданих заяв остаточне рішення отримали менше ніж 400. Під час чергових парламентських слухань 23 жовтня 2025 року депутат Дейв Епп представив у Палаті громад петицію від імені українсько-канадської громади. У документі парламенту закликають прискорити розгляд заяв і створити «одноразовий шлях до постійного проживання» для українців, які перебувають у Канаді за програмою CUAET. «Від 2023 року програма возз’єднання українських сімей має вкрай низький рівень схвалення — лише 1,6%. Менше ніж 400 із понад 23 тисяч заяв отримали остаточні рішення», — зазначив депутат Дейв Епп, виступаючи в Палаті громад.
Петицію ініціювали представники українсько-канадської діаспори. Організатор кампанії Володимир Палагнюк пояснив, що ідея подання парламентської петиції виникла після того, як неодноразові звернення до міністра імміграції Канади та депутатів українського походження не дали результатів.
Під час українського фестивалю до Дня Незалежності команда Асоціації «Вишиванка» зібрала підписи під петицією та встановила контакт із депутатом Дейвом Еппом (округ Чатем-Кент—Лімінгтон), який погодився стати спонсором і представити документ у парламенті. Петиція закликає уряд розробити чіткий план, аби українці не чекали десятиліттями на рішення — за нинішніх темпів розгляду процес може розтягнутися до 66 років.
Після подання петиції до Палати громад уряд зобов’язаний надати офіційну письмову відповідь протягом 45 днів, що створює механізм офіційної підзвітності. Потрибно пріоритизувати та прискорити розгляд заяв на возз’єднання сімей українців, які втекли від війни. А також створити окремий, одноразовий шлях до постійного проживання для учасників програми CUAET та їхніх родин, які наразі не мають іншої можливості отримати статус постійних резидентів.
Проблема не обмежується лише бюрократією — це питання людських доль. Тисячі українських родин, які втекли від повномасштабного вторгнення Росії й знайшли притулок у Канаді, нині живуть у невизначеності. Затримки в обробці документів підривають їхню стабільність і суперечать духу солідарності, який Канада продемонструвала, відкривши програму CUAET у 2022 році. Як наголосив Володимир Палагнюк: «Після втечі від жорстокої війни Росії працьовиті українські родини заслуговують на впевненість — а не на роки очікування».
Подання цієї петиції стало важливим кроком, що виводить проблему на парламентський рівень і змушує уряд надати офіційну відповідь. Для українсько-канадської громади це — перетворення громадської ініціативи на інструмент політичного впливу. Чи задовольнить уряд вимоги петиціонерів — зокрема щодо створення нового шляху до постійного проживання — покаже час. Проте факт представлення документа в парламенті засвідчує: голос української громади в Канаді нарешті почули на національній арені.






