24 лютого початкові школи Торонто, що входять до International Languages Program (TCDSB) і мають щоденні уроки української мови, відзначили четверту річницю від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Для цих шкіл, дата 24 лютого не абстрактна історична подія, а жива, болюча реальність, адже серед їхніх учнів сотні дітей, які пережили війну, втрату дому, вимушене переселення та розлуку з рідними.
Школа Св. Димитрiя
Особливо зворушливі події відбулися у громаді школи Св. Димитрія (St. Demetrius Catholic School), де навчається близько 180 дітей, які прибули з України внаслідок війни. Учні та вчителі зібралися разом на скорботну, глибоко емоційну молитву з нагоди чотирьох років від початку повномасштабної війни, років втрат, страху, болю, але водночас стійкості, гідності та неймовірної мужності українського народу.

Учні помолилися у церкві Св. Димитрiя, запалили свічку та помолилися за всіх дітей України: за тих, хто був змушений покинути свої домівки, за тих, кого було викрадено й насильно відірвано від родин, та за тих, чиє життя трагічно обірвалося. Особливо глибоким і пронизливим моментом стало виконання пісні «Children of the Light» українською та англійською мовами. Дитячі голоси, що співали за дітей, та за своїх ровесників, які страждають від війни, наповнили простір чистотою, світлом і надією, створивши атмосферу, яку складно передати словами. Це був момент, що торкався серця кожного присутнього.
Після молитви учні, одягнені в синi та жовті зимові шапки, взяли участь у марші єдності, несучи довгий український прапор. Серед присутніх також був великий плакат із написом «ДЕ ТИ?» — елемент проєкту Дослiдного Iнституту Україніка (Ucrainica Research Institute), присвяченого темі зниклих українських дітей. Цей проєкт має на меті привернення міжнародної уваги, мобілізацію підтримки та допомогу дітям, які пережили травму війни, втрату і насильницьке переміщення. Учні школи Св. Димитрія також виконали Державний Гімн України. Як зазначив отець Богдан Свистун, школа працює не лише з травмою, а й з процесом зцілення, а Канада стала для цих дітей простором безпеки, стабільності та підтримки, середовищем, де вони можуть відновлювати відчуття довіри до світу.
Школа Св. Йосафата
У школі Св. Йосафата (St. Josephat Catholic School) відбулися спеціальне тематичне зібрання, яке поєднало інформативні презентації з рефлексивною молитвою. Учні дізнавалися про події війни, її наслідки для дітей і родин, а також про значення солідарності, пам’яті та активної громадянської позиції. Захід мав не лише освітній, а й глибокий моральний вимір, формування емпатії, відповідальності та співчуття.
Школа Йосипа Кардинала Сліпого
У школі Йосипа Кардинала Сліпого (Joseph Cardinal Slipyj Catholic School) учні створили спеціальні листівки для захисників України, з теплими словами підтримки, віри та вдячності. Ці дитячі послання стали не просто символічним жестом, а живим людським зв’язком між дітьми Канади та тими, хто сьогодні захищає свободу України на фронті.
Окрім того, у школі відбулася спеціальна презентація «Чотири роки стійкості», у якій взяли участь п’ятеро новоприбулих учнів 5-го класу та двоє учнів з 8-го класу народжених у Канаді. Презентація проводилася як українською, так і англійською мовами. Учні поділилися власним досвідом, розповіли про безпосередній вплив війни на їхнє життя, шлях до Канади та процес інтеграції в громаду школи. Joseph Cardinal Slipyj School.

Спільна дія та жива солідарність
Усі три школи також долучилися до спільної ініціативи з плетіння маскувальних сіток, які організовувала Фундація Будучність. Учні символічно вплітали камуфляжні стрічки у рибальські сітки, створюючи маскувальні сітки та перетворюючи процес на акт єдності, пам’яті та підтримки. Паралельно школи збирали кошти для закупівлі додаткових маскувальних сіток безпосередньо в Україні.
Відправлення готових сіток разом із дитячими листівками заплановане на березень, і учні зможуть побачити реальні плоди своєї праці та внеску. Вони матимуть можливість усвідомити, що навіть дитячі руки, слова і серця можуть бути частиною великої справи.
Ці події стали не лише днем пам’яті, а й днем дії, солідарності та відповідальності. Вони показали, що освіта, це не лише знання, а й виховання цінностей, емпатії та громадянської свідомості.
У цих школах у Торонто формується покоління дітей, які зростають із розумінням того, що свобода, людська гідність і правда це не абстрактні поняття, а щоденна відповідальність. І що навіть далеко від фронту можна бути частиною боротьби через пам’ять, співчуття, дію і любов.
Надя Ґерелюк





