НБУ погіршив прогноз щодо повернення українців, які еміґрували за кордон через війну з росією. Як це впливає на економіку України.
Влітку настрій міґрантів на повернення збільшувався, проте взимку він змінився. Масове повернення, на думку аналітиків НБУ, може розпочатися не раніше наступного року.
Не повертаються через перебої зі світлом та холод
Кількість українців, які перебувають за кордоном, у першому кварталі цього року, за прогнозами НБУ, становитиме 9 млн. осіб, в той час, як в листопаді минулого року їх було 7,6 млн.
У свіжому Інфляційному звіті НБУ (за січень 2023 р.) аналітики приходять до висновку, що кількість міґрантів з України цього року залишатиметься високою, а охочих повернутись на батьківщину буде менше, ніж очікувалось раніше.
“Хоча сальдо міґрантів за кордоном наприкінці 2022 р. відповідало оцінкам НБУ, кількість перетинів кордону (як на в’їзд, так і на виїзд) виявилася більшою, ніж очікувалось”, — йдеться у звіті.
Упродовж літа й початку осені налаштованість міґрантів на повернення збільшувалася. Але удари по інфраструктурі, що викликали перебої з електроенерґією, а також настання холодів неґативно вплинули на їх схильність якнайшвидше повернутися. Водночас значної активізації виїздів не відбулося. Ймовірно, більшість тих, хто хотів виїхати, у тому числі через побоювання складної зими, вже поза межами України, а інші певним чином адаптувалися.
Унаслідок збереження високих безпекових ризиків та проблем з енерґопостачанням упродовж 2023 р. кількість міґрантів поза межами України залишатиметься високою. У міру послаблення цих ризиків повернення пожвавиться, водночас можуть дещо активізуватися і виїзди після скасування воєнного стану з метою об’єднання родин.
Чисте повернення міґрантів розпочнеться лише у 2024-2025 рр., але буде меншим, ніж прогнозувалося раніше.
Водночас не всі експерти вважають, що наразі є аж така велика кількість біженців, як рахує Національний Банк України.
Так, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що поки йде війна, зрозуміло, що повернеться лише частина біженців. Хоча й зараз чимала частина еміґрантів уже повернулася. Фактично зараз за кордоном перебуває не більше 1,5 млн. біженців. Просто немає обліку і часто у нас рахують за перетинанням кордону, а серед них не всі біженці, частина — просто, які люди їдуть за кордон і потім повертаються.
На думку експерта, є лише проблема з біженцями з району бойових дій, їм просто нема куди повертатися і ось вони справді поки цього не роблять. Є такі, у яких житло на окупованій території чи там, де точаться бої, вони чекають на закінчення війни, повернення територій під контроль України. У багатьох помешкання потребує ремонту або й зовсім зруйноване вщент, куди їм повертатися?
Як біженці впливають на економіку України
Думки щодо того, як біженці впливають на економіку України різняться.
З одного боку України втрачає людський капітал — споживачів, платників податків, працівників. Саме наявність великої кількості біженців у НБУ називають однією з причин очікування значного дефіциту поточного рахунку.
На думку аналітиків НБУ, цього року вищими, ніж очікувалося, будуть витрати вимушених міґрантів за кордоном через довше збереження безпекових ризиків. І лише у 2024 р. українці активніше повертатимуться з-за кордону.
Міґрація, як внутрішня, так і зовнішня, неґативно впливатиме на український ринок праці.
“На ринок праці продовжує впливати велика кількість переселенців у межах України та міґрантів в інші країни”, — вважають в НБУ.
Також деякі експерти кажуть про те, що український бюджет недоотримує через те, що біженці платять податки в країні перебування.
Так, Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” каже, що податкові нестачі боляче б’ють по українському бюджету, і міґранти з України роблять вагомий внесок у ці втрати. На його думку, якби багаті українці залишилися в Україні, то ці податки не довелося б сплачувати в ЄС. Компанії та їх власники виявилися не підготовленими до такого розвитку подій у політичному світі, як війна. Крім того, щоб своєчасно леґалізуватися та не піддавати свої сім’ї ризику повернення в Україну, бізнесмени перевозили компанії, рахунки та згодні були на будь-які умови.
Проте, з іншого боку, українці, які перебувають за кордоном надсилають перекази в Україну, чим посилюють її економіку.
Так, О. Охрименко каже, що не бачить неґативного впливу від біженців на економіку країни. Навпаки, для неї є плюси. За минулий рік українці, які перебувають за кордоном, перерахували в Україну більше ніж 13 млрд. дол.
Водночас НБУ погіршив прогноз переказів трудових міґрантів в Україну цього року з 16,4 млрд. дол. до 15,9 млрд. дол.
На 2024 р. прогноз підвищений з 13,8 млрд. дол. до 15,0 млрд. дол. У 2025 р. очікується 14,8 млрд. дол.
Міґранти з України поповнюють скарбницю країн перебування
Країни, до яких міґрують українці, часто скаржаться на те, що їм важко утримувати біженців. Проте, за оцінками МВФ, у довгостроковій перспективі чистий фіскальний ефект для Європи від припливу біженців з України буде позитивним.
Про це йдеться й у дослідженні НБУ “Вплив українських міґрантів на економіки країн — реципієнтів”.
Українці активно шукають роботу та інтеґруються у європейський ринок праці. Приплив робочої сили та витрати українських міґрантів за кордоном є позитивними чинниками для економік країн перебування, хоча значний приплив міґрантів створює низку викликів, зокрема для державних фінансів.
“Водночас чистий фіскальний ефект для Європи в довгостроковому періоді буде додатним, оскільки українці активно інтеґруються в європейський ринок праці та платять податки”, — йдеться у дослідженні НБУ.
Витрати українських міґрантів підтримують економіки країн перебування насамперед через приватне споживання (частково нівелюючи неґативний вплив повномасштабної війни росії проти України на реальне приватне споживання в ЄС).
Географічна та культурна наближеність України до Європи, наявність діаспори, а також статус тимчасового захисту сприятимуть збільшенню участі вимушених міґрантів у робочій силі.
Європейський центральний банк очікує, що коефіцієнт участі у робочій силі країн єврозони українських міґрантів працездатного віку становитиме від 25% до 55% у середньостроковій перспективі.
Найбільший вплив очікується у Чехії (2,2%), Польщі (2,1%), Естонії (1,9%) та ще у кількох країнах (Угорщині, Латвії, Словаччині, Литві, Румунії) – від 1% до 1, 5%.
Держави, в яких проживають наші біженці отримують до свого бюджету достатньо грошей аби утримувати тих українців, які потребують соціального захисту.
Приміром українські біженці у Польщі сплатили податків на 2 млрд. євро від початку повномасштабного вторгнення російських збройних сил в Україні. В країні підрахували, що це втричі більше, ніж Польща витратила на допомогу переселенцям. Різниця пішла на користь польської держави.
“Фактично, якщо податки, сплачені українцями, перевищують фінансову підтримку з боку Польщі, то виходить, що багаті українці сплатили утримання своїх співгромадян. Різниця пішла на користь польської держави”, — каже М. Орищак.
Подібні процеси відбуваються і в інших країнах ЄС.
Вікторія Хаджирадєва,
«Кореспондент»
