Від розв’язання історичних проблем з Польщею залежатиме польська згода на членство України в ЄС.
Про це у пʼятницю, 30 серпня, реаґуючи на нещодавні слова міністра закордонних справ Дмитра Кулеби під час виступу в Ольштині, заявили віцепремʼєр-міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, а також згодом голова польського уряду Дональд Туск.
У коментарі «Польському радіо» Косіняк-Камиш назвав «неприйнятним» таке ставлення до Волинської трагедії, яке продемонстрував під час виступу Кулеба.
«Без ексгумації, без вшанування наших жертв не може бути мови про хороше майбутнє. Це не питання історії, а справа загоєння рани, яка на сьогодні вже багато років відкрита. Без вирішення (проблеми Волинської трагедії – ред.) і загоєння рани не буде кращого майбутнього (для українсько-польських відносин – ред.)», — заявив Косіняк-Камиш.
Він додав, що слова Кулеби є «дуже болючими та несправедливими для багатьох в Польщі».
«Я буду на цьому наполягати, і вважаю, що без завершення цієї справи, без пошани та вшанування пам’яті (польських жертв Волинської трагедії – ред.) теж не може бути мови про членство України в ЄС», — заявив лідер коаліційної Польської селянської партії.
Згодом премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск під час пресконференція підкреслив, що він погоджується зі словами віцепрем’єр-міністра у своєму уряді.
Як підкреслив Туск, він «однозначно неґативно» оцінює те, що сказав голова української дипломатії як щодо інтерпретації історії так і проблеми ексгумації. На його переконання, Україна «так чи інакше повинна буде відповісти на польські очікування». За його словами, правда й обґрунтована оцінка того, що відбувалося в українсько-польських відносинах, є необхідними для налагодження добрих українсько-польських відносин.
Польський премʼєр наголосив, що віцепрем’єр Косіняк-Камиш «не відкрив Америки» стосовно польської позиції на тему історичних відносин з Україною.
«Україна не буде членом Європейського Союзу без згоди Польщі. Україна має відповідати стандартам, а їх багато. Це не лише питання торгових, прикордонних, правових та економічних стандартів. Це також питання культурних і політичних стандартів», — підкреслив Туск.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час молодіжного форуму в Ольштині (північний схід Польщі — ред.), відповідаючи на питання про те, коли Україна дозволить проводити ексгумації польських жертв Волинської трагедії, зазначив, що історію треба залишити історикам, а майбутнє треба будувати разом. Він підкреслив, що емоційний підхід до складної історії часто використовує росія, аби посварити українців з поляками. Водночас він зазначив, що Україна не забороняла ексгумації польських жертв, але польська сторона також повинна виконати певні умови для нормалізації відносин з Києвом в історичній площині. Він також звернув увагу, що в межах акції «Вісла» 1947 року багато українців були примусово виселені з «українських територій» на північ Польщі. Після слів Кулеби в Польщі розгорівся скандал зі звинуваченням українського міністра в тому, що він назвав територію Польщі українськими землями, а отже висловив територіальні претензії до РП. В реакції на це, МЗС України виступило із заявою, що Кулеба не висловлював територіальних претензій до Польщі, а під «українськими територіями» він мав на увазі місця компактного проживання на той час української спільноти. У ній висловлюється жаль з приводу того, що деякі сили в Польщі, які незацікавлені дружніми українсько-польськими відносинами, намагаються використати це висловлювання у контексті нібито територіальних претензій України до Польщі, яких міністр ніколи не висловлював і не міг висловлювати.
Тема Волинської трагедії є однією з найсуперечливіших в українсько-польських відносинах. Погляди Києва і Варшави на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін дещо відрізняються. Польська сторона наполягає, що виключну відповідальність за злочини, скоєні в 1943-1945 роках на Волині, несе українська сторона. Натомість українська сторона наголошує, що відповідальність несуть обидві сторони й вибачення має бути взаємним.
Тему Волинської трагедії в минулі роки та нині активно використовує російська пропаґанда.
«Укрінформ»
