Колишній головнокомандувач ЗСУ, а тепер посол України у Британії Валерій Залужний розповів, що український наступ у 2023 році зазнав невдачі через нестачу сил, а Курська операція не принесла оперативного успіху українській армії.
Джерело: стаття Залужного, опублікована у “Дзеркалі тижня”
Деталі: Текст Залужного загалом стосується ролі інновацій під час стратегічного планування бойових дій. Водночас він дав оцінку деяким подіям минулого, зокрема українському контрнаступу у 2023 році, коли ще був на посаді головнокомандувача. За його словами ступор того контрнаступу був зумовлений фактором “недостатності сил і засобів угруповань, що проводили наступальні дії”.
Пряма мова: “Для прориву такого фронту противника необхідно було мати рішучу перевагу в силах і засобах саме на ділянці прориву, а також мати мобільні резерви, які здатні швидко увійти в сформований прорив і вийти в оперативний простір, перш ніж підійдуть резерви противника для контрнаступу або буде організовано нову лінію оборони. На жаль, з об’єктивних і суб’єктивних причин створити таку перевагу перед самим наступом ми вже не могли”.
“Глибоке переосмислення результатів літнього наступу (у 2023 році – ред.) було зумовлено не лише реакцією на спробу перетворити такий важкий елемент війни на реаліті-шоу, де спочатку наші плани дивним чином потрапили до Росії, а потім його перебіг коментували в режимі онлайн різного роду віщуни і пророки, які згодом опинялися під санкціями або у розшуку. Провал цих планів я й досі боляче відчуваю. Проте головне — конче необхідно було винести уроки і негайно змінити стратегію. Стратегію, яка дала б можливість вижити у абсолютно новій війні”.
Деталі: Залужний пише, що вже з 2022 бойові дії на фронті почали набирати позиційного характеру.
Пряма мова: “Сьогодні, аналізуючи ті дні та вивчаючи власні матеріали, я знову і знову стверджую, що фактично збройні сили і Росії, і України дійсно зайшли в позиційний глухий кут, подібний до того, що мав місце у Першій світовій війні. Фактично ще з осені 2022 року саме на Донецькому напрямку бойові дії вже поступово набули позиційного характеру”.
Деталі: При цьому, за словами Залужного, росіянам вдається просуватися завдяки тактиці видавлювання, за якої зокрема навряд чи можливі такі маневри як оточення. Окремо Залужний наводить приклад української операції у Курській області РФ, як невдалої спроби завдати раптового удару по ворогу.
Пряма мова: “Звісно, такі дії (Курська операція – ред.), якщо вони виправдані передусім людськими втратами, з обмеженими цілями, можна провести. Проте практика показала, що зрештою ізольований тактичний прорив на вузькій ділянці фронту не приносить саме необхідного успіху атакуючій стороні. Війська, що оборонялися, зуміли скористатися і технологічними, і тактичними перевагами і з часом не тільки не дали тактичному прориву перерости в оперативний успіх, а й згодом самі здійснили тактичне просування — також без оперативного успіху. Ціна таких дій мені невідома, проте очевидно, що вона була надто високою.
Резюмуючи вищесказане, повторюся, що в основі позиційного глухого кута лежить не лише неможливість прориву оборонних рубежів, найголовніше — неможливість виконати оперативні завдання, включно з виходом на оперативний простір”.
Передісторія:
- В 2024 році президент Володимир Зеленський заявив, що плани українських контрнаступальних дій восени 2023 року “були на столі у Кремля до того, як почались контрнаступальні дії”.
