6-7 липня у Ріо-де-Жанейро під головуванням Бразилії проходив XVII саміт БРІКС. Альянс країн Ґлобального Півдня БРІКС (Бразилія, росія, Індія, Китай, Південно-Африканська Республіка) виник у 2006 р. як противага економічному домінуванню Колективного Заходу. Стати його членом можна лише за запрошенням. Крім згаданих вище країн, зараз до БРІКС входять Саудівська Аравія, Етіопія, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Єгипет та Індонезія. Арґентина у 2024 році від участі у ньому відмовилася. Є ще категорія держав-партнерів. Зараз це: Білорусь, Болівія, Таїланд, Малайзія, Узбекистан, Уґанда, Казахстан, В’єтнам, Ніґерія. Номінальний ВВП п’яти основних членів БРІКС становить понад $28 трильйонів, тоді як на частку G7 припадає більше $51 трильйон. При цьому більшість економічної потужності цього об’єднання припадає на Китай, а саме — понад 60% сукупного ВВП країн-членів організації. Отже, наразі Західний західний світ на чолі із G7 усе ще зберігає більш потужні позиції, ніж країни Ґлобального Півдня, інтереси яких намагається просувати БРІКС.
Ґлобальні цілі та порядок денний
Порядок денний саміту включав питання реформування ґлобального управління, підтримки миру й безпеки, зміцнення багатосторонності, розвитку штучного інтелекту, зміни клімату та ґлобальної охорони здоров’я. Задуманий два десятиліття тому як форум для швидкозростаючих економік, БРІКС сьогодні перетворився на керовану противагу західній цивілізації. При цьому для країн Ґлобального Півдня росія та БРІКС позиціонуються начебто як символ боротьби зі Старим світом та його системою колоніяльних міжнародних відносин.
росія намагається відігравати важливу роль у формуванні порядку денного саміту, нав’язуючи свою волю іншим членам групи, поступово перетворюючи її на структуру, яка протистоїть традиційним форматам G7 і СОТ. Тому Європі варто посилювати координацію з партнерами G7, розширювати багатосторонні торговельні альянси та підтримувати реформу ґлобальних інституцій, щоб не допустити витіснення правил міжнародної торгівлі. Європі критично необхідно інвестувати в технологічне лідерство, щоб зберегти конкурентоспроможність і протидіяти посиленню впливу БРІКС на ґлобальну економіку. Насправді, саміт БРІКС, який завершився в Ріо-де-Жанейро, назвали слабким. І не стільки через те, що на нього не приїхав путін через загрозу арешту на підставі ордера Міжнародного кримінального суду, а і через неприїзд очільника КНР Сі Цзіньпіня, який до цього приїжджав на всі саміти 12 років поспіль.
Внутрішні суперечності та маніпулятивна риторика
БРІКС розділений дедалі чіткіше на антизахідні росію і Китай та прозахідні Індію і Бразилію, він так і не став реальною організацією. У нього немає ні статуту, ні секретаріяту. Ідея спільної валюти БРІКС зупинена. росія хоче, щоб БРІКС розвивався в реальну організацію, але Китай, Індія цього не хочуть. «БРІКС істотно перевершує інші об’єднання за паритетом купівельної спроможності, наприклад G7», — наполегливо переконував учасників саміту у своєму відеозверненні путін. Проте це примітивна маніпуляція. Цікавий і інший маніпулятивний аспект, який використовує путін, кажучи про «економічне зростання БРІКС». Адже його левова частка припадає на Китай.
Тобто, говорячи про «міць БРІКС», путін насамперед має на увазі міць КНР. Про російську економіку, яка вже не витримує війни в Україні, він, звісно, сором’язливо промовчав. Окремої згадки вартує ідея «дедоляризації світової економіки», яку в москві виношують уже давно. Дійшло до того, що свого часу рф запропонувала «створити валюту БРІКС». Ще у грудні 2024 року офіційний представник кремля пєсков пояснював її необхідність тим, що «у світі відбувається ерозія довіри до доляра і євро, багато країн сумніваються в їхній надійності». Насправді частка доляра у світових резервах тоді становила понад 5%, а у міжнародних розрахунках — близько 50%, якщо брати міжнародні платежі через SWIFT.
Цікаво, що «ерозію доляра» кремль прив’язав до заяви тоді обраного, але не інавґурованого президента США Д. Трампа. Трамп тоді одразу пригрозив країнам БРІКС високим митом у разі створення власної єдиної валюти, альтернативної доляру. Уряд ПАР уже тоді негайно заявив про відсутність плянів щодо «валюти БРІКС». У жовтні минулого року на саміті БРІКС у Казані путін переконував Ділму Русеф — голову Нового банку розвитку (банк БРІКС) у тому, що «перехід на розрахунки в національних валютах дає змогу скоротити геополітичні ризики й підвищити фінансову незалежність країн-учасниць організації».
Розрахунок путіна був примітивний: йому відчайдушно були потрібні інвестиції країн-членів БРІКС у рф. Проте Русеф заявила, що «банк не розглядає можливості реалізації нових проєктів у росії, оскільки діє відповідно до санкцій, установлених на світових ринках фінансів та капіталу». Відтоді для росії все стало тільки гірше. Тому нова демагогія лаврова на саміті в Бразилії про «падіння довіри до доляра» також уже отримала відповідь із боку Трампа, який попередив, що «будь-яка країна, яка підтримуватиме політику БРІКС, зіткнеться з додатковим тарифом у розмірі 10%». Погрозу Трампа миттєво прокоментував путін. Сказав, що країни БРІКС не загрожують нікому. Так само відреаґував і Китай.
У БРІКС не вперше звернули увагу на нерівність у правилах світової торгівлі, необхідність реформування ООН, особливо Ради Безпеки. Учасники цього альянсу вимагають, щоб там був ширше представлений Ґлобальний Південь, зокрема Бразилія та Індія. Жодна з країн-членів досі не засудила рф за аґресію проти України, в ООН вони або підтримують рф, або утримуються при голосуваннях щодо війни в Україні. Країни альянсу також повторили намір співпрацювати заради безпеки, а це натяк на перспективу конкурувати з НАТО. США намагаються перехопити цей тренд посиленням своїх союзників в Азіятсько-Тихоокеанському реґіоні, наприклад, Японії та Філіппінах. А прем’єр КНР Лі Цян закликав «захищати мир і спокій у всьому світі». При цьому в документі є занепокоєння через «поточну тенденцію критичного збільшення світових військових видатків» на шкоду адекватному фінансуванню країн, що розвиваються. Це прямий випад проти ЄС, Великої Британії, США і окремо — проти Трампа, котрий вимагає різкого подвоєння членських внесків внесків до НАТО.
Учасники БРІКС засудили атаки на цивільну інфраструктуру в Ірані та на «мирні ядерні об’єкти», котрі під ґарантіями ядерної безпеки МАГАТЕ. Позиція ж по Україні наочно продемонструвала «справедливість» нового багатополярного світу в дії. Учасники саміту рішуче засудили атаки на мости і залізничну інфраструктуру, які, на їхню думку, свідомо спрямовані проти мирних жителів Брянської, Курської та Воронезької областей рф.
У документі зазначають, що ці «напади», які сталися 31 травня, а також 1 та й 5 червня, призвели до численних жертв серед цивільного населення, включно з дітьми. Однак деклярація не вказує прямо, хто в цьому винен. Але нагадаємо, що на початку червня 2025 р. в росії заявили про два інциденти з обвалом мостів.
Перший стався ввечері на Брянщині. Там уламки автомобільного мосту впали на пасажирський потяг: загинуло 7 людей, ще 69 — постраждало. Другий інцидент стався вже в ніч проти проти 1 червня на Курщині, де вантажний поїзд упав на дорогу. Обидва інциденти спершу кваліфікували як терористичний акт за допомогою підриву. Проте згодом Слідчий комітет росії прибрав згадку про підрив зі свого повідомлення. І ось після маніпуляцій москви виходить згадка про мости в документі саміту, а в інцидентах винні власне власті рф. Уже не кажучи про терористичні ракетні атаки проти цивільної інфраструктури України вже протягом трьох із половиною років, внаслідок чого загинули десятки тисяч мирних українців, включно з дітьми. Та це не дуже хвилювало учасників саміту.
Щодо російсько-української війни, то лідери БРІКС наголосили на потребі «мирного вреґулювання конфлікту шляхом діялогу та дипломатії». У цьому контексті вони відзначили африканську «мирну ініціятиву» та групу «Друзів миру». Більше війну в Україні не згадували. Тим часом країни БРІКС засудили напад на Іран, Джамму та Кашмір, а також закликали до створення незалежної Держави Палестина в межах міжнародно визнаних кордонів 1967 року, що включає Сектор Газа та Західний берег річки Йордан зі столицею у Східному Єрусалимі.
Стриманість саміту в Ріо-де-Жанейро контрастує з торішньою зустріччю, організованою росією в Казані. Бразилія використала саміт для просування реформ ґлобального управління, а не критики Заходу. Відсутність путіна і Сі, виглядає, навіть посилила позицію Бразилії як нейтрального модератора у новому багатополярному світі. російський диктатор не приїхав, бо злякався арешту, а китайський лідер Сі навіть не спробував зробити вигляд, що йому цікаво. Фактично центр уваги на саміті зайняли прозахідні президент Бразилії Лула да Сілва та індійський прем’єр Моді.
Фото: Lrt.Lt»
Олександр Левченко, «Lrt.Lt»
