Таборування на сумівському таборі має багато переваг. Очевидні з них полягають у тому, що це сприяє зміцненню фізичного та психічного здоров’я, покращує соціальні навички та пізнання нових зацікавлень. Але менш очевидними, але, мабуть, важливішими є життєві навички, особистісне зростання кожного таборовика та факт, що табір вселяє у таборовика вдячність за своїх батьків, виховників та свого українського походження.
Багато з цих переваг випливають із самої програми, а також креативності, які були вкладені головними виховницями подругами Лесею Грицишин і Ларисою Волошанською в її створення. Кожне зайняття має свій набір етапів і іспитів. Деякі з них є абсолютно новими, а інші є продовженням того, що таборовики вже знають, але досвід нових та захоплюючих занять підвищує впевненість кожного таборовика, що, у свою чергу, додає їм впевненості в інших аспектах свого особистого, шкільного та громадського життя.
Одна з основних цінностей, яка була вплетена в багато таборових заходів, походить від самої назви табору, а саме, «незламність». Головні виховниці хотіли щоби таборовики відчули це почуття, як і рівнож відчуттів стійкості, сили та гартування. Таборовики змагалися у багатьох видах спорту під час таборової Олімпіяди та таборового чемпіонату світу з футболу. Вони відбули табір в таборі, де одну ніч спали в шатрах в лісі, проектували та будували плоти з переробленого матеріалу, щоб плавати разом з членами свого куреня в басейні. Вони прослухали гутірку про Збройні Сили України, які насправді є найяскравішим прикладом незламності. Тоді вони грали в теренову гру, щоби зрозуміти що добро все перемагає зло і що всі мусять разом працювати щоби перемогти зло. Вони брали участь у відміченні полеглих та воюючих членів ЗСУ і між ними члени СУМ в Україні. Вони виступили флеш мобом співаючи пісню «Незламні», які вони навчилися під час ротації співу. У таборі таборовики пройшли низький мотузковий курс, а потім вирушили до найбільшого в Північній Америці відкритого батутного парку, де лазили та підстрибували на захоплюючому світі сіток і батутів, підвішених високо в кроні дерев прекрасного лісу. Пробуючи щось нове, таборовики вчилися багато нового, ставили собі виклики, і в деяких випадках долали страх і таким способом зрозуміли і утілили щоденний привіт СУМ «Гартуйсь!»
А багато культурних таборових заходів культивували цінність вдячності. Оживляючи українські народні казки на сцені чи стрибаючи через вогник під час Івана Купала чи плести традиційний український вінок чи святкуючи традиційне українське весілля, таборовики зблизилися зі своїм українським корінням та усвідомили свою унікальність. Деякі звичайні повсякденні заняття, такі як спів, теренознавство або рукоділля, Богослов’я також мали такий самий ефект. Навчившись співати народні чи сучасні пісні, берегти і чистити навколишнє середовище, виготовляючи вишиті іменні таблички з квасолею, чи тихо помолитися або спокійно поміркувати над чеснотами людини, підсвідомо змусили дітей цінувати табір, який на справді є маленький шматочок України в Канаді, яке знаходиться на оселі «Веселка». На таборі таборовики можуть відчути що це значить бути гордою українкою чи гордим українцем і бути вдячними нашим предкам за таку багату культуру і чудові звичаї.
Ще одна яскрава річ у програмі полягала в тому, що теми незаламності і вдячності були пронесені наскрізь, але вони була переплетені з багатьма елементами веселощів, тому більшу частину часу таборовики підсвідомо перебували в процесі особистісного зростання. Вони танцювали на вечірках, співали і виступали на ватрі, їли морозиво з крамнички, отримували таборову пошту, ловили рибу або жаб у ставку, плавали і засмагали при басейні, стрибали на надувних замках, користувалися гойдалками на дитячому майданчику, дивилися на феєрверки після ватри, виготовляли та запускали моделі- ракети і обідали разом з новими друзями в їдальні. У той же час вони ставали більш самостійними, впевненими, шанобливими і вдячними людьми, тому що вони просто переживали щось нове, цікаве і веселе.
Велике признання належиться усім хто далі спричинає зусилля організувати виховно-відпочинкові табори, які між іншим вже 70 років організуються на оселі. Подяка належиться Крайовій Управі СУМ, Дирекції оселі, Таборовій Комісії, Осередковим Управам південного Онтаріо, Команді і виховному складі, спонсорам, як Українська Фундація Торонто, Кредитова Спілка Будучність і Українська Кредитова Спілка, та батькам.
Цього року 125 юнаків і юначок відчули особисто переваги відбуття виховно – відпочинкового табору на оселі СУМ «Веселка» і повернулися до своїх домів і Осередків СУМ кращими і «незламними» дітьми!
Ірка Шуст – комендант
