Так охарактеризував аґресію росії проти України Патріарх Святослав, відповідаючи на питання польського журналіста Кшиштофа Томасіка — чим є ця війна? Ця розмова стала основою книги «Бог не залишив Україну».
За словами Патріарха Святослава, сьогодні слово „війна“ для українців означає великий біль.
“У слові „війна“ ми чуємо нальоти російських ракет і дронів, бачимо руйнування і свідомі того, що за якусь мить може зникнути ціле місто, що цілий реґіон може стати пусткою. Можливо, для когось у світі війна — це все ще комп’ютерна гра. Але в реальності війна — це гра людськими долями, долями цілих народів і держав. Тому слово „війна“ для українців означає і великий злочин, а ті, хто розпочали війну, є злочинцями.
Для українців слово «війна» означає ще й геноцид. Ми — нація, яка пережила геноцид 1932-1933 років, і досі носимо його великі рани: на величезних просторах України, з її родючими чорноземами, люди вмирали від голоду. У 2022 році ми вшанували дев’яності роковини Голодомору, метою якого було позбавити людей права на життя, знищити їх за те, що вони вважали себе окремим народом. Те саме відбувається й сьогодні, бо той, хто сьогодні приходить з росії в Україну, приходить не тільки для того, щоб забрати землю, а й для того, щоб знищити тих, хто на цій землі живе”, — наголошує Голова УГКЦ.
Блаженніший Святослав говорить про геноцидальний характер цієї війни, про причини, чому московія прагне знищити Україну і українців. Блаженніший називає цю війну колоніальною, і ось чому:
“Якщо подивитися вглиб, то це — справжня колоніальна війна. По-перше, росія не визнає самого факту існування українського народу. Вони кажуть, що бути українцем означає бути послідовником якоїсь ідеології, що це не питання етнічної чи національної приналежності; що саме ідеологія нацизму зробила нас українцями, і тому вони починають війну, щоб нас денацифікувати, тобто знову перетворити на росіян. Очевидно, що ми маємо справу з абсолютно геноцидним планом, тому що денацифікація дорівнює винищенню. Як можна перетворити когось на росіянина, якщо він ніколи ним не був? Ми — українці з діда-прадіда. Ми маємо свою мову, культуру, історію, Церкви і, нарешті, маємо свою державу.
Друге: це справді колоніальна війна, тому що росія вважає, що Української держави ніколи не існувало, що ми не маємо права на існування. Вважає, що Українська держава, яка постала після розпаду радянського союзу, була тимчасовою історичною помилкою. І ось великий „виправитель“, який кориґує історію, приходить, щоб нам нарешті показати, ким і чим ми маємо бути. Постійно повторювалося, що Українська держава — „failed state“, і не має жодного сенсу, пальцем ткнеш — і розвалиться. З такими надіями російський „виправитель і рятівник“ вторгнувся в Україну, сподіваючись, що все саме по собі розвалиться, і його зустрічатимуть квітами; що для громадян України їхня держава була кривдою, і він усіх ощасливить.
Третє: росія для своєї величі завжди потребувала України. Чому? Тому вкрала наше коріння самоусвідомлення. Вони вкрали у нас Хрещення, прийняте Володимиром Великим. Вони привласнили собі історію Київської Русі. Вони вкрали центральну і державотворчу роль Києва. Щоразу, коли в Києві щось відроджувалося, коли він ставав центром — церковним, релігійним, культурним чи державним, завжди з півночі вторгалася „каральна експедиція“, яка все нищила. Вони вважали, що без Києва росія не буде великою. Тобто наша земля для них — не окрема держава, а лише територія, на яку вони претендують. Більше того, говориться, що це геополітична зона росії, чи, якщо вжити церковну термінологію, — їхня канонічна територія. Тому будь-яка відмінність українців є для них образою. Вони хочуть перетворити українців на росіян, і в цьому полягає весь трагізм цієї війни”.
За: Департамент
інформації УГКЦ
