Для християнина Великий Піст має бути настільки важливим, що відкриває людині простір для виявлення своєї любові до Бога. Це особлива подія в духовному житті людини, її спілкування з Богом. Молитовний дух богослужінь є натхненником для нас, щоб поєднувати, і брати участь у посних богослужіннях. Усі молитви несуть дух глибокого покаяння і прохання прощення: «Прокинься, душе моя, подумай про вчинки, що ти їх заподіяла». Час Великого Посту триває 36 днів, що становить одну десяту цілого року. Це час боротьби, у якій беруть участь душа і тіло. Душа бере участь через ревну молитву й розважання, практику чеснот і добрих діл. Це внутрішнє наставлення душі проявляється назовні через піст і покутні діла нашого тіла. Без умертвлення тіла нема духовного посту.
«Наскільки відійдеш тілу, настільки додаєш своїй душі духовного здоров’я. Витривалістю душі й терпеливістю в прикрих хвилинах здобуваємо силу проти невидимих ворогів. І це все сприяє духовній обнові. Правдивий Піст це відчуження від злого, здержання язика, ненависті, відлучення похотей, обмови, неправди. Великий Піст, матір чистоти, викривач гріхів, провідник покаяння, життя ангельське і спасіння. Це час де ми співстраждаємо з Христом, сумуємо, оплакуємо. Піст – це матір покори, джерело всякої мудрості, в пості ми лікуємось, це таїнство очищення душі. Це наше духовне збагачення та богословське. Тексти посних богослужінь заглиблюють нас у пізнання Бога, і стимулюють до нескінченної боротьби за повноцінне буття в Бозі.
Літургічне значення посних відправ є в богословському розумінні Євхаристії як домінантною основою в житті Церкви, за своєю сутністю завжди є Пасхальною що свідчить Воскресіння нашого Спасителя. А в пості відбувається очікування таємничої події, де ми чуваємо і молимось. У цьому ритмі необхідний особливий спосіб приготування через тугу за Євхаристійним Ісусом, це особливий спосіб духовного життя, де ми працюємо над собою, аскетизм, внутрішні переміни нашої душі.
Працюючи над собою, ми знаходимо справжню свободу, яку ми тратимо через гріх. Євхаристійний піст завжди обмежений ритмом самої Євхаристії, його обмеження є Літургія. Аскетичний піст це індивідуальне досягнення духовних плодів, що зріють повільно і вимагають тривалих і безперервних зусиль. Між прийняттям Євхаристії, приходить розуміння безконечної важливості оцінки і змін цінності кожної миті життя людини, провести абсолютно у святості, мирі і без гріха.
У дні посту ми повинні усвідомити про наше вростання у життя Церкви, знаходячи час для Бога і для себе. Очікування, зустріч в цей ритм занурена Церква і вечірні богослужіння закликають нас до приготування в повній мірі, до посту в духовному сенсі. Тоді наш посний день набуває багато глибшого сенсу, провести його в святості, і настільки важливим і відповідальним стає кожне слово, кожен вчинок. І це все сприяє нашій гідності в прагненні злучитися з Євхаристійним Ісусом.
о. Олег Юрик
