Від 40 до 60% співробітників дипломатичних відомств та посольств не повернулися до України з початку 2022 року і донині.
На практиці ці цифри можуть бути ще більшими.
Про це йдеться у статті «ZN.UA».
Так, зі США торік мали повернутися близько двадцяти співробітників посольств та консульств, а повернувся лише один. І це ще не найгірший показник, бо є посольства, звідки не повернувся жоден.
У статті йдеться, що основними чинниками, які впливають на рішення дипломатів, є фінансове питання та проблеми з працевлаштуванням в Україні, дехто ж приймає таке рішення через налагоджене життя сім’ї за кордоном.
А після початку повномасштабного російського вторгнення додався ще й страх перед мобілізацією та побоювання, що після приїзду в Україну вони не зможуть виїхати за межі країни, щоб провідати свої родини, які залишаться за кордоном.
«Ще частина не хоче бути частиною системи, яку в Офісі президента шпиняють і не поважають», — вказує автор, спираючись на відгуки дипломатів.
Так, зовнішньополітичне відомство роками відчуває брак фінансування. До прикладу третій секретар Міністерства закордонних справ, який за ранґом перебуває в дипломатичній службі на нижчому щаблі кар’єрних сходів, за місяць заробляє близько 7 тис. гривень, тому охочих працювати в МЗС не так і багато.
Однак попри це більш як сотня дипломатів, що повернулися в Україну з тривалого закордонного відрядження, місяцями не можуть влаштуватися в центральний апарат міністерства. Це їх і демотивує, і позбавляє шансу кар’єрного росту.
«Коли не повертаються дипломати, які завжди мають на передовій відстоювати інтереси своєї країни, це означає, що вони не вірять у майбутнє цієї країни. І це індикатор як для українського суспільства, так і для іноземних інвесторів.
Така ситуація ніяк не сприяє реалізації мети, про яку на нараді послів говорив президент, — повернути українців додому. Як дипломати можуть сприяти поверненню в Україну мільйонів українців, які тікали від війни в США, Німеччину, Польщу, Чехію, якщо самі дипломати не хочуть повертатися?» — наголошує автор статті.
І зазначає, що рішення про неповернення в Україну приймають як молоді співробітники дипломатичних установ, так і старші, треті секретарі й радники-посланники.
Іван Бойко, «
Україна молода»