Генерал Валерій Залужний опублікував свої «10 уроків для українців». І це не просто мемуари чи рефлексія. Це, по суті, спроба відлити в граніті гіркий, кривавий досвід цієї війни, щоб він став національною «прошивкою».
Щеплення від наївності для нинішніх і майбутніх поколінь, оплачене страшною ціною.
Ось головні тези з цих уроків, якщо відкинути політеси й залишити лише суть.
- Ворог вічний, і мета його – знищення.
Перший і головний урок: забудьте про «братні народи» та «спільну історію». Мета росії протягом століть була, є і буде – повне знищення України як явища. Це не війна за території, це екзистенційна війна на виживання. Будь-які ілюзії щодо цього є смертельно небезпечними.
- Ніхто не допоможе, крім тебе самого.
Союзники – це добре. Їхня зброя, гроші та розвіддані – критично важливі. Але вмирати за тебе ніхто не буде. Допомогу дають, доки це збігається з їхніми інтересами. Єдина справжня гарантія суверенітету – власна сильна та сучасна армія.
- Внутрішня гризня – найкращий подарунок ворогу.
Будь-який внутрішній срач, чи то політична боротьба, чи корупційні розбірки, чи пошук «зрадників», – це прямий постріл у спину власної армії. Доки нація не єдина у своїй меті, ворог використовуватиме кожну тріщину, щоб розколоти її зсередини.
- Воює вся країна, а не лише армія.
Армія – це зріз суспільства. Не можна мати корумповане, апатичне суспільство і сильну, мотивовану армію. Війна – це справа кожного: від волонтера, що плете сітки, до IT-спеціаліста, який працює на економіку.
- Технології вирішують усе.
Епоха воєн, де перемагали кількістю, закінчилася. Сьогодні перемагає той, у кого швидші та розумніші дрони, кращий зв’язок, точніша розвідка та ефективніший РЕБ. Технологічна перевага – це врятовані життя солдатів і виграні битви.
- Асиметрія – зброя розумних.
Не намагайся грати з ордою в її гру «завалимо трупами». Будь розумнішим, хитрішим, швидшим. Бий по больових точках: логістика, НПЗ, штаби, інформаційна інфраструктура. Асиметричні удари виснажують ворога та підривають його міць за менших витрат.
- Інформація – це поле бою.
Програєш у головах – програєш на полі бою. Ворог лізе в кожен телефон і телевізор із пропагандою, фейками та ІПСО. Захист інформаційного простору так само важливий, як і ППО.
- Довіра – основа управління.
Сучасною армією не можна керувати за радянськими лекалами, де генерал – цар і бог, а солдат – витратний матеріал. Децентралізація, ініціатива на місцях, довіра до командирів – ось що дає швидкість і гнучкість, неможливі в тупій ієрархічній вертикалі ворога.
- Стійкість – це стратегічний ресурс.
Здатність нації витримувати удари, не ламатися, адаптуватися і продовжувати боротьбу, незважаючи на втрати та втому, – це не менш важливий ресурс, ніж танки чи ракети.
- Перемога – це не просто мир.
І останнє. Перемога – це не просто припинення вогню. Це повне відновлення суверенітету, повернення всіх територій, гарантії безпеки (читай – НАТО), справедливий суд над воєнними злочинцями та репарації. Будь-який інший результат буде лише відкладеною поразкою.
По суті, все, про що говорить Залужний, це формула виживання та становлення нації, написана кров’ю. І ці уроки варто вивчити не лише українцям. Це, по суті, інструкція з виживання для будь-якої країни, якій не пощастило мати росію своїм сусідом.
