Частина 3: Природа
В одному із провінційних парків поблизу Тандер Бей, розташований другий за величиною водоспад в Онтаріо — Какабека. Це диво природи часто називають “Північною Ніаґарою”. Талі води останнього льодовикового максимуму 40-метровим каскадом впадають в ущелину, вирізану з докембрійського щита. Скелі, розмір та легкість водоспаду вражають. Тут справді можна насолодитись краєвидом, адже з доступної платформи можна побачити не тільки, як вода вливається в річку Каміністика, але з висоти пташиного польоту намилуватися вічнозеленою красою навколишнього парку.
Найвідоміша природна пам’ятка міста — це “Сплячий Гігант” (Sleeping Giant), якого можна побачити з багатьох оглядових точок міста, зокрема з оглядового майданчика Маунт Маккей, пам’ятника Тері Фоксу, парку Гілкрест, парку Чіппева та багатьох інших. Сплячий гігант це — соляна гора або меса, подібна на людину, яка лежить на спині, плaваючи в озері. Вражаючі круті скелі цієї гори є одними з найвищих в Онтаріо (250 м). Крайня південна точка відома як “Thunder Cape”, зображена багатьма ранніми канадськими художниками, такими як Вільям Армстронґ.
Важко не згадати про природу в “Карпатах”. Лариса Варивода, новообрана голова Ліґи Українців Канади (ЛУК) в Тандер Бей, показала українську оселю “Карпати”. Чудові краєвиди справді нагадують Україну. “Карпати” — це назва не тільки в переносному сенсі, а й буквальному, адже це офіційна назва таборової оселі. В 1960-70-х роках, Спілка Української Молоді (СУМ) часто організовувала тут літні табори та походи. Природа тут справді надагує Карпатський національний природний парк, з унікальним пралісом.
На території табору є невелике озеро, із назвою “Goodman Lake”, бо українська громада Тандер Бей придбала оселю від родини Ґудманів. На території була побудована кухня, та декілька бараків для таборовиків. Хоча зараз оселю не використовують для таборів, українська громада все ж таки тут збирається, щоб поплавати, походити лісом, насолодитися природою та провести час з друзями. Члени ЛУК у Тандер Бей почали прочищати пляж на оселі “Карпати” і греблі, які кожної зими будують бобри. Дехто із членів почав привозити човники, разом відбудували барак з сауною, щоб використовувати оселю навіть восени та взимку.
Важко повірити, але взимку члени ЛУК Тандер Бей, приїжджають автами близько оселі, взувають снігоступи та ідуть до озера, щоб у кризі вирубати ополонку на риболовлю. Це дуже цікаве заняття, хоча і ненебезпечне, бо все залежить від погоди та товщини криги.
Загалом, я була надзвичайно приємно здивована, адже кожне місто чи громада, церква або оселя змінюється! Громада відчуває різні потоки, іноді є приплив, а деколи — затишшя. У 1990-х і на початку 2000-х з точки зору імміґрації у Тандер Бей було затишшя, однак українська громада змогла дати собі раду. Вони змогли зберегти багато церков, українську домівку, танцювальну групу, оселю “Карпати”. Це не було легко, адже потрібні людські та фінансові ресурси, щоб будь-що втримати для майбутніх поколінь. Зараз в Тандер Бей знову є приплив українців, які приїхали на нове місце проживання, мають де зібратися, можуть приєднатися до відділу ЛУК, записати дітей на танці в групу “Чабан”, поїхати за місто до оселі “Карпати” з іншими українцями. В цій українській громаді вже є група підтримки.
Дивлячись на громаду і відділ ЛУК у Тандер Бей збоку, як гість, я бачу величезні зусилля. Незважаючи на всі труднощі, вони мають чим пишатися. Дії говорять самі за себе. Один втілений проект краще, ніж десять обіцянок. Українська громада, чи то в складі парафії, чи ЛУК, чи танцювального ансамблю організовують концерти, майстерні писанкарства, бінґо, заходи для новоприбулих та збірки на підтримку діяльності громади. В Тандер Бей дуже активна українська громада. Якщо у вас будь-коли з’явиться бажання туди поїхати, не полінуйтеся відвідати тамтешні українські церкви, домівки та оселі.
Надія Ґерелюк
