В Канаду приїхав лише кожен 6-ий українець, хто подався на програму CUAET
Від початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України мільйони українців виїхали за кордон. Станом на 21 червня 2023 року за кордоном перебували 8 млн. 177 тис. українців. Такі цифри навели в МЗС України на запит Громадянської мережі ОПОРА. Більшість осіла в Європі, решта виїхали на інші континенти.
Зупинімось на ситуації в Канаді, яка приймає вже шосту хвилю українських біженців. Так, 27 червня 2023 року Міністерство імміґрації, біженців та громадянства Канади (IRCC) оприлюднило кількість українців, які прибувають до Канади згідно зі спеціальною програмою CUAET (Canada-Ukraine authorization for emergency travel). Станом на 27 червня 2023 року IRCC отримало 1,072,939 заявок від українців. З них схвалено майже 780 тисяч, до країни вже прибуло понад 162 тисячі українців. Більше 60 відсотків зупинились у провінціях Онтаріо та Манітоба, орієнтуючись на більш сприятливі умови для новоприбулих, запропонованих урядами цих провінцій. Зокрема, українці мають можливість отримати безкоштовне проживання в готелі протягом кількох тижнів після приїзду, громадські організації допомагають в оформленні документів та у пошуку роботи. Атлантичні провінції також пропонують додаткове сприяння новоприбулим, однак віддаленість від великих міст та непрості кліматичні умови стають на заваді цьому вибору.
За словами Генерального консула України в Торонто Олександра Шевченка, провінція Онтаріо цікавить більшість новоприбулих своєю розвиненістю, як економічною, так і промисловою, що дає більше варіантів для пошуку роботи.
Наталія — мати двох синів — приїхала в Торонто з Києва, тож швидко звикла до гамірного міста і адаптувалась тут. Пояснила свій вибір міста можливістю дітям навчатися у старшій школі та коледжі, їм імпонує розвинена мережа бібліотек та різноманіття спортивних й інших заходів для підлітків. Також наголошує на зручності пересування містом у метро і наземним транспортом. У невеликих містах без власного автомобіля складно кудись дістатися.
Анастасія з Маріуполя теж приїхала в Торонто з сином. На неї вже тут чекали, допомогли облаштуватись. За півтора місяця змогла знайти роботу. Щоправда, жінка зізналась, що жити їй тут набагато складніше, аніж в Німеччині, де вона встигла пробути кілька місяців до приїзду в Канаду. Анастасія знову планує переїзд та не залишає сподівань повернутись урешті в український Маріуполь, там залишився її батько: “…як тільки в Маріуполі буде Україна і більш-менш все спокійно, то, звісно, повернусь додому відбудовувати моє улюблене місто, купатися у рідному морі”.
Таких як Анастасія, що не прижилась у Канаді — багато. Люди діляться своїми причинами повернення в Україну чи інші країни Європи: дорогі оренда житла та продукти харчування, недосконале володіння англійською мовою, складності із влаштуванням на добре оплачувану роботу, взагалі без канадської освіти та робочого досвіду майже неможливо працювати у своїй професії, зокрема, медикам, юристам, викладачам вищої школи, інженерам.
У Fb-групах з пошуку працевлаштування навіть спеціалісти вищого ґатунку шукають роботу “для виживання”, а паралельно моніторять можливість додаткової освіти. Оксана з Харкова — фахівець космічної галузі — працює наразі на прибиранні. Залучена кілька днів на тиждень. У вільний час відвідує клас англійської мови та консультується з соціальним працівником, в якій галузі їй тут розвиватись. Наталя в Україні працювала в банківській сфері. В Торонто пройшла курси в коледжі з отримання знань, як працювати помічником вчителя дітей у ранньому передшкіллі. Каже, це те, що їй наразі дуже подобається. Мала труднощі з евалюацією дипломів. Частина документів була загублена. Її навчальний заклад не працює і не відповідає на запити про підтвердження отримання вищої освіти. Тамара з Київської області одразу пішла працювати на завод. Каже, часу на навчання з її графіком роботи не вистачає. В її планах допомогти доньці з дітьми тут облаштуватись та якнайшвидше повернутись додому до чоловіка.
Наразі відсутні статистичні дані про кількість наших громадян, що, приїхавши за програмою CUAET, повернулися з Канади в Україну. Генеральний консул України в Торонто Олександр Шевченко пояснив це тим, що підрахунок неможливий через відсутність прямого авіасполучення з Україною, а люди летять через різні держави Європи.
До слова, в умовах збройної аґресії рф проти України Генконсульство України в Торонто працює в посиленому режимі. Протягом перших місяців від дати початку російського повномасштабного вторгнення прийом громадян проводився у порядку живої черги за принципом “до останнього відвідувача”. Наразі продовжено години прийому громадян, установа працює і у вихідні дні та у позаробочий час, здійснюють виїзне консульське обслуговування — зокрема, у місті Вінніпеґ провінції Манітоба.
Найбільш затребуваною послугою, за якою українці звертаються до Генерального консульства, є оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, — розповів Генеральний консул України в Торонто Олександр Шевченко. Наприклад, якщо у 2022 році Генконсульство отримало майже дві тисячі заяв на їх оформлення (що на 93% більше ніж у 2021 році), то лише за перші 5 місяців цього року кількість таких звернень вже становить 70% від загальної кількості заяв, прийнятих за весь період минулого року. Все тому, що українці, які приїхали за спрощеною процедурою оформлення віз, могли мати на руках лише внутрішній паспорт чи свідоцтво про народження дитини. Тепер, щоб виїхати з Канади, їм потрібен закордонний паспорт.
Багато українців не були готовими до тривалого перебування за кордоном, відповідно тепер мають незавершені справи як майнового, так і представницького характеру, тому значно збільшився попит на нотаріальне оформлення документів. Наприклад, враховуючи відсутність реґулярної фінансової підтримки з боку Уряду Канади (на відміну від держав-членів ЄС), новоприбулі без стабільних доходів вимушені продавати або здавати в оренду майно в Україні. Навіть, якщо вони звертаються до приватних нотаріусів — подальша леґалізація відбувається у тому ж Генконсульстві.
За програмою CUAET, громадяни України приїжджають до Канади у статусі «робітник», отримуючи на кордоні дозвіл на роботу як підтвердження леґального статусу перебування в Канаді, для працевлаштування вони потребують документи або відомості з України, і звертаються за витребуванням таких даних знову ж таки до Генконсульства.
Тим часом федеральний уряд запускає нову імміґраційну програму для тих українських біженців, які мають в Канаді близьку родину. За словами міністра з питань імміґрації Шона Фрейзера, це дозволить українцям, хто уже перебуває в Канаді і має одного або більше членів сім’ї зі статусом постійного жителя чи громадянина Канади, отримати статус постійного резидента.
Більше деталей оприлюднять ближче до запуску програми 23 жовтня 2023 року. Програма буде безкоштовною і діятиме протягом одного року.
Українці, які отримали візу CUAET, зможуть ще до 31 березня 2024 року приїхати в Канаду і отримати “пакет” тимчасових спеціальних заходів: разову грошову допомогу у сумі 3,000 доларів для дорослого і 1,500 доларів для дитини, безкоштовні курси англійської мови, супровід соціальних працівників.
Лідія Карпенко
Фото: Вікіпедія
