Слово Кобзаря, що живе у серцях
У Торонто відбувся урочистий концерт-вшанування Тараса Шевченка подія, яка стала яскравим свідченням того, що слово Кобзаря й сьогодні залишається живим джерелом духовної сили для українців у всьому світі. Шевченкiвський концерт організували ансамблі Спілки Української Молоді (СУМ) у Торонто спільно з Торонтськими відділами Ліґи Українок Канади та Ліґи Українців Канади за участі Шкільної Ради Конґресу Українців Канади (КУК) у Торонто. Концерт відбувся за щедрої підтримки головного спонсора Кредитової Спілки «Будучність» BCU Financial.
Програма концерту була надзвичайно насиченою та різноманітною. Глядачі мали нагоду почути поезію та пісні на слова Тараса Шевченка, побачити театральні постановки, музичні й танцювальні композиції, виконані учнями українських шкіл, творчими групами та професійними виконавцями. Концерт став справжнім святом української культури та глибоким духовним переживанням для численних гостей. Тарас Шевченко житиме доти, доки його твори читатимуть, декламуватимуть і співатимуть. Саме це й довів концерт, що українське слово, передане з покоління в покоління, продовжує звучати з новою силою у виконанні молоді та митців діаспори.
Особливу атмосферу концерту створила поетично-музична композиція «Борітеся — поборете!», яку виконали учні 5–6 класів Свято-Миколаївської школи. Виступ молодих декламаторів, якi розпочали концерт, надихав на боротьбу за свободу та гідність. Ансамбль «Жайвір» ансамблiв Спілки Української Молоді (СУМ) у Торонто під керівництвом дириґентки Олесі Коник та за музичного супроводу концертмейстерки Оксани Скіри виконав пісні на слова Тараса Шевченка «Зацвіла в долині» (музика Анатолія Філіпенка) та «Тече вода з-під явора» на народну мелодію. Ліричні й водночас проникливі виконання стали однією з окрас концерту.
Поетичні твори Кобзаря прозвучали у виконанні учнів української школи Святого Володимира. Родіон Костенко прочитав уривок із поеми «Сон», а саме «Світає, край неба палає», а Олександра Кучина деклямувала відомий вірш «Реве та стогне Дніпр широкий».
Театральну складову програми представила Нова Школа разом із фольклорно-театральною майстернею «Solo way», які підготували театралізовану постановку за мотивами драматичного твору Тараса Шевченка «Назар Стодоля». Вистава продемонструвала талант молодих акторів та глибоке розуміння класичної української драматургії. Учні 2–7 класів Академії імені Павла Юзика виконали пісні «Пісня про Кобзаря» (слова і музика Наталії Май) та «Не журися, Україно» на слова Тараса Шевченка. Виступ юних співаків був щирим і зворушливим, викликавши теплі оплески залу.
Яскравим мистецьким моментом концерту стала театрально-хореографічно-музична композиція «Весняна містерія», яку представили вихованці творчої студії «Маківка». У поєднанні танцю, музики й поезії виконавці передали атмосферу весняного пробудження та надії, мотивів, що часто звучать у творчості Шевченка. Поезія Кобзаря прозвучала й у виконанні Клої Козелко, учениці Рідної школи в Оквилі, яка прочитала вірш «Мені однаково».
Ансамбль СУМ «Пролісок», також під керівництвом Олесі Коник та з музичним супроводом Оксани Скіри, виконав українську народну пісню «Ой і зійди, зійди ти, зіронько» та пісню «Зацвіла в долині» на слова Шевченка (музика Богдани Фільц).
Інструментальну частину програми представив Григорій Дворський, який виконав п’єсу «Йшли корови із діброви». Учні 3–4 класів Школи української спадщини імені Юрія Липи виконали народну пісню на слова Тараса Шевченка «Якби мені черевики» та композицію «Не журися, Україно». До концерту долучилися й учні школи імені Володимира Сарчука в Гамільтоні. Владислав Гжегожевський та Злата Костровська заспiвали пісню «Чорнобривці Кобзаря» (слова і музика Руслани Лоцман), а Марійка Каденюк та Каріна Козенко виконали ліричну композицію «Зоре моя вечірняя» на слова Шевченка.
Ведучий концерту Імран Османов також долучився до мистецької програми, представивши поетично-музичну композицію «В казематі» та декламуючи твір «Згадайте, братія моя…». Серед сольних вокальних виступів особливо запам’яталися виконання Сергія Данка, який заспівав «Мені однаково» на музику Миколи Лисенка, а також бандуристки Марини Лучки з піснею «Не сон трава на могилі» (музика Миколи Приходька).
Зворушливими стали також поетичні читання Галини Гринечко, яка представила твори «Не кидай матері» та «В неволі тяжко». Пісенну програму продовжили солісти Гануся Танчак — «Ой одна я, одна» (музика Миколи Лисенка), та Тарас Глова виконавши твiр «Ой, три шляхи широкії» (музика Якова Степового).
Імран Османов виконав ще одну поезію — «Веселе сонечко ховалось», після чого на сцену вийшов жіночий хор «Діброва», який представив твір «Садок вишневий коло хати» на музику Якова Степового. Особливо урочисто прозвучали хорові композиції у виконанні об’єднаного складу: жіночого хору «Діброва» та зведеного чоловічого хору. Чоловічий хоровий склад разом із солістом Мар’яном Баланецьким виконав твір «Рано-вранці новобранці» (музика Кирила Стеценка). Спільно хори виконали пісню «За байраком байрак» у хоровій обробці Олександра Токаря, солістом виступив Сергій Куцмида.
Кульмінаційним моментом концерту стала композиція «Чи ми ще зійдемося знову?» (музика Станіслава Людкевича) у виконанні хору «Діброва» та чоловічого хору із солістами Сергієм Данком і Софією Болонною.
Завершився концерт спільним виконанням знаменитого «Заповіту» Тараса Шевченка в обробці Кирила Стеценка та Українського славня. Музичне керівництво концертною програмою здійснювала дириґентка Олеся Коник, а музичний супровід забезпечила концертмейстерка Оксана Скіра.
Організатори висловили щиру подяку всім учасникам і партнерам заходу: ансамблям СУМ у Торонто — «Жайвір» і «Пролісок», жіночому хору «Діброва», зведеному чоловічому хору, солістам Мар’яну Баланецькому, Сергієві Куцмиді, Сергієві Данку, Тарасові Глові, Ганусі Танчак, Софії Болонній та бандуристці Марині Лучці. Окрема подяка була висловлена читцям Галині Гринечко, Клої Козелко, Олександрі Кучиній та Родіону Костенку. Вагомий внесок у проведення концерту зробили також помічники — Галина Винник, Наталя Калинич та Дарія Луців.
Особливу вдячність організатори висловили авторці сценарію та натхненниці заходу Наталці Попович, завдяки якій концерт став справжнім мистецьким дійством. Шевченківський концерт у Торонто ще раз засвідчив: українська культура живе й розвивається далеко за межами України. А слово Кобзаря, що лунає у піснях, поезії та виставах, продовжує єднати покоління українців у всьому світі.
Надія Лемко
