Ігор Лосєв
Війна за всієї її трагічності дає можливість провести ревізію, розібратися, хто нам насправді друг, а хто недруг. Війна це показує на практиці, незалежно від заяв і виступів.
З тими, хто підтримує нашого ворога, треба припинити дипломатичні відносини, а не створювати ілюзію, що все добре. Навіщо дурити самих себе та інших?
Наприклад, як нам ставитися до так званої Корейської народної демократичної республіки (КНДР) та її східного деспота, диктатора Кім Чен Ина, який постійно залякує своїми ракетами Японію, Південну Корею і країни Південно-Східної Азії? А його солдати за тисячі кілометрів від Кореї воюють проти ЗСУ? Він постачає РФ важкі гармати, що б’ють по наших позиціях. Навіщо нам мати з ним дипломатичні відносини? Для чого? Що вони нам дають, яку користь?
КНДР завжди була союзником СРСР, а тепер РФ.
Нашим ворогом об’єктивно є ісламодиктаторський Іран, де створено такий режим, що навіть влада (доволі авторитарна) шаха Мохаммеда Реза Пехлеві, скинутого ісламістами, справляла враження оази демократії і прав людини. Саме над територією країни Іран збройними силами ісламістів «Корпусом вартових ісламської революції» було збито український пасажирський літак. Пілоти і пасажири загинули, але Іран досі не сплатив ніяких компенсацій сім’ям загиблих. А їхні дрони, котрі вони передають росії, щодня тероризують мирних людей України. Та й іранські ракети час від часу з’являються в арсеналі російських агресорів. Який нам сенс утримувати в Тегерані українську амбасаду? Ворог він і є ворог… В усьому світі ця країна релігійних фанатиків має репутацію країни-терориста. Навіщо нам треба мати тісні зв’язки з такою державою?
Китай. Це країна є стратегічним тилом росії, спираючись на який РФ може вести війни проти сусідніх країн.
Яка нам користь від червоного (незважаючи на приватну власність і буржуазне підприємництво) комуністичного Китаю?
Краще ніж з китайськими комуністами, мати справу з китайськими націоналістами з острова Тайвань, політичними наступниками Сунь Ятсена і Чан Кайші, з котрими наші націоналісти плідно співпрацювали ще за часів Антибільшовицького Блоку Народів (АБН), де нашим представником був Ярослав Стецько.
Варто звернути більшу увагу на співпрацю з Японією і Південною Кореєю, що відчувають загрозу з боку Китаю.
І звісно зміцнювати зв’язки з нашими друзями в Європі.
Наприклад, треба всіляко розвивати співпрацю з нашим історичним союзником Швецією. Гетьман Богдан Хмельницький після трагічних для України Переяславських угод, відчувши перші гіркі плоди московської неправди, казав, що москалі люди брехливі й підлі, а от шведи люди чесні та совісні, вони завжди виконують те, про що домовились. Швеція становить інтерес найперше своєю військовою промисловістю. Шведська зброя має добру репутацію в світі.
Добре знають москалів героїчні фіни, котрі не капітулювали перед Сталіним і чудово розуміють нашу війну за Незажність.
Фіни належать до тих націй Європи, які готові в разі потреби воювати проти росії, цього центру світового зла. Варто поліпшувати наші стосунки з Чехією, з її оборонними підприємствами. До речі, закриття амбасад у ворожих країнах дасть економію для державного бюджету України і дозволить розширити нашу дипломатичну присутність в актуально дружніх і потенційно дружніх країнах.
