Папа Римський Франциск продовжує вдавати з себе «миротворця», такого собі посередника між «сторонами конфлікту»
Цього разу понтифік заявив, що Ватикан бере участь у… непублічній мирній місії, щоб «спробувати покласти край конфлікту між росією та Україною». В такий спосіб понтифік натякає на можливі мирні переговори, які мають привести до припинення війни між росією та Україною.
Ця заява має, м’яко кажучи, насторожити. Насамперед тому, що її зробив Папа Франциск, який досі не може назвати речі своїми іменами, тобто війну війною, а продовжує казати про «конфлікт», чим, по суті, завуальовує аґресію росії. Від початку аґресії Папа усіляко намагається не давати однозначних оцінок аґресії росії. Бо що таке «конфлікт»? Це дріб’язкова невинна річ, на яку можна особливо і не зважати… Кому вигідне саме таке трактування дій росії, зрозуміло. Як зрозуміло, кому підігравав понтифік, коли торік напередодні Великодня намагався «примирити два братські народи», влаштувавши лицемірний спектакль на Хресну ходу. Попри гостру критику такого ганебного заходу, справжня мета якого — розмити поняття аґресора і жертви, поставити їх в один ряд, Папа не змінив своїх пріоритетів і продовжував лити «святу воду» на млин путіна, мовляв, не все так однозначно. Зокрема, в одному з інтерв’ю, він, по суті, почав виправдовувати аґресію росії, натякнув, що це НАТО спровокувало путіна, бо… «гавкало на ворота росії». Саме такі заяви мали би давати певний ґрунт для «мирних переговорів», наслідком яких мають стати «болючі компроміси», бо ж за логікою «миротворця» Папи винні усі… І ось чуємо про якісь таємні «мирні місії». З огляду на вищезгаданий «бекґраунд» Папи, нічого хорошого від цієї місії Україні чекати не слід.
Колись сталін зверхньо запитав Папу Римського, скільки у нього дивізій? Як відомо, Ватикан не має дивізій, понтифік тримається на авторитеті, насамперед моральному. В історії Ватикану були різні Папи: одні ганьбили церкву, інші відроджували її авторитет. Франциск вже сильно зіпсував собі некролог, бо, по суті, став на сторону зла. Хоча б тому, що він цього зла досі не осудив. Якщо взяти його висловлювання, але не знати, хто це сказав, то вони цілком могли б належати прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, президенту Бразилії Луїсу Інасіо Лула да Сильві чи лідеру Китаю Сі Цзіньпіну. До речі, заяву про «непублічну мирну місію» він зробив одразу після візиту в Угорщину, де, крім зустрічі з Орбаном, зустрівся з митрополитом Будапештським і Угорським, колишнім головою відділу зовнішніх зв’язків московської патріархії іларіоном, проти якого в Україні запроваджено санкції. Ба більше! Є промовисте фото, де Папа цілує хрест на грудях іларіона…
Війна в Україні стала лакмусовим папірцем, на якому чітко проявилося, хто є хто. Сьогоднішня геополітика — це протистояння добра і зла, свободи і тиранії. І Папа Римський опинився на боці тих, то вважає, що можна домовлятися з дияволом. Але він, як ніхто інший, мав би розуміти, чим закінчуються ігри з дияволом і хто в результаті таких домовленостей виграє… Хто-хто, а Папа Римський не може плутати святе з грішним. А його спроби маскуватися під морального авторитета, який начебто над процесами, вже не витримують критики. Найкраще, що нині міг би зробити понтифік, це припинити будь-які тілорухи щодо «миротворчих місій». Бо примусити Україну до миру вже не вдасться ані рашистськими дивізіями, ані «моральним авторитетом» Папи.
Єдиний спосіб припинити війну — це знищити зло, знищити під корінь. Що українці і роблять. І чим далі, тим успішніше. Цього вже панічно боїться аґресор, тому й надсилає посередників з «миротворчими місіями», аби бодай на певний час зупинити неминучий успішний контрнаступ української армії. Але «посередником» може бути лише зброя. І чим її буде більше, тим швидше буде мир. Бо тільки такий «арґумент» у «переговорах» розуміє аґресор…
Наталія Балюк, «ВЗ»
