Аскольд Лозинський
Кейп-Мей Кортхаус — це містечко середнього розміру в південній частині штату Нью-Джерсі біля берега приблизно в 150 милях на південь від Нью-Йорка. Це урядовий центр округу Кейп-Мей, де розташовані суди та урядові установи. У новітній історії вона загальновизнана республіканська країна і навіть MAGA.
У суботу, 5 квітня 2025 року, натовп із близько 1000 людей зібрався на шосе 9 біля рогу вулиці Механік у Кейп-Мей Кортхаус. Вони тримали прапори та транспаранти. Прапори були американські і, як не дивно, українські. На транспарантах було написано: «Килити Трампа», «Килити Ван Дрю», «Ми захищатимемо демократію», «Ні тиранії», «Врятуйте медичне та соціальне забезпечення» і навіть «Дайте мені свободу або дайте мені смерть».
Я змішався з натовпом, спонукаючи їх дещо цинічним умовлянням: «Настав час!» і поспілкувався з двома мітингувальниками, які тримали українські прапори. Я просто запитав, чи вони українці. В обох випадках сказали «ні», але додали «ми любимо Україну», «українці захищають нас і весь світ від тиранії». Очевидно, я дуже пишався цим і визнавав своє українське походження. Вони засипали мене похвалою про мужність українського народу та те, що весь світ має йому вдячний борг.
Округ Кейп-Мей підтримав Дональда Трампа на останніх президентських виборах із, як вважають, переконливою кількістю голосів — 59% проти 41%. Джефф ван Дрю, конгресмен від 2-го виборчого округу Нью-Джерсі, який включає округ Кейп-Мей, переміг свого конкурента від Демократичної партії з 58% проти 42%. Як зазначалося, він також був предметом зневаги.
Ван Дрю ніколи не голосував на підтримку допомоги Україні і вважається одним із найбільш підступних членів Конгресу. Одного разу я відвідав його єдиний офіс у Нью-Джерсі. Відтоді я багато разів писав йому лише з проформою відповіддю. Я запитував про зустріч, але відповіді не було. Він також безпринципний ренегат, колись був демократом, подібним до свого героя Трампа. Чесно кажучи, я не повинен критикувати його за це, оскільки я зараз зареєстрований республіканець у його окрузі.
Я зайшов до публічної бібліотеки, розташованої приблизно за дві сотні від кутка, де зібралося багато протестувальників. Коли я потягнувся до The New York Times, я сказав собі: «Давайте подивимося, що ще зробив цей ідіот». Чесно кажучи, я часто висловлюю свої думки. Це частішає з віком. Чоловік приблизно мого віку запитав, якого ідіота я мав на увазі. Потім він визнав, що був прихильником Трампа, і хоча він не брав участі в протесті, він пишався тим, що він американець, тому що тут люди можуть протестувати. Я сказав йому, що в таких авторитарних країнах, як Туреччина, відбуваються протести проти президента-диктатора Ердогана, тому Америка не така вже й особлива.
Після короткої розмови, включно з моїм уроком про рівень освіти Трампа та мерзотне минуле Фреда та Дональда у сфері нерухомості в Нью-Йорку, він зізнався, що спостерігав за протестом і не зовсім впевнений, де зараз знаходиться. Він зізнався, що перші 75 днів Трампа його хвилювали. Він також визнав, що серед протестувальників були його власні дружина та дочка.
Подібні акції протесту проходять не лише по всій Америці, а й у всьому світі. Втрата робочих місць, інфляція через зростання тарифів, обвал фондового ринку через усе це та невизначеність у майбутньому зробили Дональда Трампа глобальним та національним ізгоєм. Погана економічна політика, зарозумілість, обхід Конституції та інших гілок влади зробили Трампа найменш популярним американським президентом сучасної епохи. Опір тиранії – це формула, яка використовується століттями. Для мене, на відміну від більшості американців, які сильно постраждали від по суті злої (це не може бути лише дурною) економіки Трампа, є набагато, навіть важливіша розрада. Американський народ не забув і продовжує підтримувати та навіть аплодувати Україні та українському народу.
