18 липня 2023 року Генеральна Асамблея ООН зібралася на відкриті дебати, аби обговорити ситуацію на тимчасово окупованих територіях України. Дебати після виступу президента Генеральної Асамблеї відкрив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Розпочинаючи свій виступ, Кулеба звернувся до присутніх у залі та сказав, що він би хотів, щоб вони почули голоси українських дітей, які пройшли через окупацію та страждання, після чого зачитав уривки зі справжніх воєнних щоденників трьох українських дітей.
Так, Кулеба процитував рядки із щоденника восьмирічного Єгора Кравцова, який зустрів повномасштабне вторгнення у Маріуполі. 3 березня 2022 року в оточеному Маріуполі він написав: «Я гарно виспався; прокинувся, посміхнувся і порахував до 25-ти. А ще, помер мій дідусь. У мене рана на спині, видерта шкіра, у сестри поранення голови, мамі видерли м’ясо на руці і дірка в нозі». Наступного дня він написав: «Незабаром у мене день народження. У мене померли дві собаки і бабуся Галя. І улюблене місто Маріуполь».
14-ти річна Віолетта Горбачова провела близько чотирьох місяців в окупованій Новій Каховці: «Ми не виходимо з дому. Я просто боюся, що я вийду з під’їзду та мене застрелять. Вулиці майже пусті. Тато їздить на роботу, привозить продукти. Село через ГЕС обстрілюють. Я пишу своєму другу звідти, а він не відповідає. Скільки ж моїх знайомих може загинути…». У травні 2022-го вона написала: «Мама каже не гуляти там, де немає людей, бо багато дівчат ґвалтують. 27 травня відключили зв’язок повністю. Люди, як зомбі, стояли купками, біля зачиненого кафе, де трішки ловив місцевий інтернет».
12-річна Аріна Первуніна, про яку також розповів міжнародному зібранню Кулеба, переховувалась у підвалі в окупованому селі. Вона боялася, що російські військові можуть її зґвалтувати, і подзвонила батькові, який перебував на підконтрольній уряду території, плакала й просила забрати її звідти. Йому якось вдалося приїхати за нею, але на зворотному шляху російські військові відкрили вогонь по машині та вбили батька Аріни на її очах. Через тиждень вона написала в щоденнику: «Я не хочу жити. Навіщо таке життя без тата? Та я ж ще незґрабна дитина, яка сама нічого не може зробити, та напевно це моє покарання, напевно за те, що я не змовчала, а подзвонила татові, нетерпляча. Якщо б я не зателефонувала татові, то все було добре, всі були живі. Я ненавиджу себе. Чому я така безпомічна?» Вона все ще звертається до свого батька в щоденнику. 26 травня 2023 року: «Тату, я тільки що закінчила сьомий клас і в мене хороші оцінки, тільки з фізики у мене 6, а решта 9, 10, 11 і 8. Я дуже тебе люблю. Я зроблю все, щоб ти пишався мною. Люблю тебе, татко».
Кулеба повідомив, що Аріна сама передала йому цей щоденник і дозволила зачитати ці приватні записи на відкритих дебатах Генеральної Асамблеї. «Тепер ви знаєте та відчуваєте те, що українці переживають вже майже півтора року повномасштабного вторгнення росії в Україну. Чому у цих та мільйонів інших українських дітей вкрадене дитинство? Тому що у путіна імперська пухлина в голові? Тому що росія не зважає на страждання дітей заради досягнення своїх хворих політичних цілей? Я впевнений, що у багатьох із вас у цій залі є діти. Ви б ніколи не хотіли, щоб вони пережили подібне пекло. Жодна дитина в світі не заслуговує на таке. Жодна політична мета не може виправдати це варварство», — додав український міністр.
Він також повідомив, що повномасштабне вторгнення позбавило нормального життя 7,5 мільйона українських дітей. Майже дві третини з них стали внутрішніми переселенцями або виїхали за межі України. росія вбила щонайменше 494 українські дитини і поранила ще 1,052. Щонайменше 379 дітей зникло безвісти під час бойових дій.
І зараз росія продовжує масове викрадення та депортацію українських дітей. На сьогодні щонайменше 19,474 дитини незаконно депортовані, з них 4,390 є сиротами або позбавлені батьківської опіки. Досі лише 383 дитини повернулися та возз’єдналися зі своїми сім’ями, а десятки тисяч все ще відчайдушно чекають на допомогу.
Саме тому Кулеба закликав чинити максимальний тиск на росію та спільно вимагати негайно надати список дітей, яких вивезли з України в росію, а також надати доступ до цих дітей представникам міжнародних правозахисних і моніторинґових місій.
«Ми можемо змусити росію припинити порушення щодо дітей і безпечно повернути їх, якщо вимагатимемо цього всі разом, єдиним голосом», — переконаний він.
Під час виступу головний український дипломат згадав і про викрадених росією цивільних людей на окупованих територіях. «Нам терміново потрібні нові міжнародні інструменти для покарання за викрадення цивільних осіб і організації безпечного повернення цивільних заручників з полону додому. Я пропоную розпочати роботу над розробкою таких інструментів», — додав він.
У своєму виступі Кулеба торкнувся і теми мирних перемовин. За його словами, поки Україна бореться за своє виживання, здійснюючи самооборону за статтею 51 Статуту ООН, «ми постійно чуємо абсурдні заклики до абстрактного миру». Більшість із них, додав він, насправді мають на увазі не мир, а дещо інше.
За його словами, після опору російській повномасштабній аґресії протягом понад півтора року, українській 40-мільйонний народ може відповісти на всі ці пропозиції лише одне: “Ні”.
«Ні — геноциду під виглядом миру. Ні — фальшивому пацифізму, який виправдовує аґресора за його злочини. Ні — територіальним поступкам заради ілюзії миру. Ні! Ми будемо боротися і переможемо. Тому що ми хочемо жити. Тому що наші діти, як і ваші діти, заслуговують мати повні сім’ї та життя, вільне від страху та страждань. Ми забезпечимо притягнення аґресора до відповідальності, бо лише так можна відновити справедливий і міцний мир для України та повагу до Статуту ООН», — додав він.
Він також закликав країни-члени ООН приєднатися до ґарантій безпеки для України, про які минулого тижня домовилися країни Групи семи.
Ірина Соломко, «ГА»
