Я взагалі не розумію, чому ми так реаґуємо на повідомлення щодо серії вибухів у росії, що почали з’являтися останніми днями. Це те, чого росія повинна була очікувати від самого початку. І тепер це відбувається. Мені здається, що це закономірний результат всього того, що тривало навіть не останній рік, а останні десятиліття. Я поясню свою думку.
Питання в тому, що коли ми аналізуємо, чому росія така, ми весь час ковзаємо по поверхні і не хочемо зрозуміти однієї дуже важливої обставини. росіяни такі тому, що їх ніколи не карали. Якщо ми подивимося на російську історію вглибину, то там є тисячі й тисячі випадків, коли за звірства, за злочини росіяни залишалися непокараними.
Якщо взяти новітню історію після розпаду срср, то ми ж спостерігаємо те саме. Хіба покарали росію за Придністров’я, за те, що вона, фактично, анексувала частину Молдови? Не покарали. Покарали росію за грузинські війни початку 90-х? Ні. Покарали росію за геноцид в Чечні під час двох чеченських воєн, коли з лиця землі стерли кілька міст, включно з Грозним? І навіть за найскромнішими оцінками, 300 тис. людей було фізично знищено. Не покарали росію за це. Покарали росію за Грузію 2008 року? Не покарали. А за Крим і Донбас 2014 року? Теж, фактично, не покарали.
Ну, а от сьогодні нарешті росія починає розуміти, що за свої злочини доведеться відповідати. І доведеться відповідати дуже боляче.
В одному з російських пабліків була істерика, коли відразу в п’яти областях росії щось почало вибухати. То одна з блогерок у розпачі запитала — так невже це вже маємо справу з новою реальністю?! Так от, справді, нова реальність прийшла. І вона буде тепер входити в голову кожного росіянина, що за їхні злочини, за те, що вони сприяють цим злочинам, ховаючись за вигадки російської пропаґанди, доведеться відповідати. Тому тут все є абсолютно зрозумілим, нормальним і закономірним. І от коли росіяни будуть покарані, і коли ця кара спіткає майже кожного, от тоді, можливо, до цієї маси абсолютно неадекватного населення дійде, що треба жити за іншими правилами, інакше тебе будуть бити. Зараз процес виховання починається. Дай Боже, щоб він продовжився і завершився успішною терапією.
Оцей випадок із російським добровольчим корпусом у Брянській області (корпус закликав росіян до бунту і боротьби проти існуючого ружиму — Ред.) яскраво демонструє, що російська територія — це зшита зі шматків ковдра. Як тільки в якомусь місця з’являється напруження, то ця ковдра починає розповзатися. Питання лише в тому, який шматок відвалиться першим. Ну от секретар РНБО Олексій Данілов говорить про Кавказ. Можливо, і Кавказ. А, бачите, початися все може зовсім не з Кавказу. Тому питання тут лише в тому, щоб ми були готові до цього розповзання шматків рф.
На превеликий жаль, Захід ще не може дорости до розуміння вигідності для себе такої перспективи і все ще сподівається на зміну режиму як на найкраще рішення. Я це вважаю помилкою. Будь-яке перетворення росії на начебто демократичну обов’язково закінчиться тим самим, що ми маємо сьогодні. Бо допоки росія існує як недоімперія, вона буде жити за імперськими правилами. Як тільки росія припинить існувати як імперія, а перетвориться на конґломерат незалежних державних утворень, у яких об’єктивно не буде імперського мислення, бо для цього не буде жодних підстав, от лише тоді ця територія зможе припинити бути джерелом загрози для всіх.
Володимир Огризко, український дипломат,
міністр закордонних справ України
(2007-2009), «NV»
