Місія надії. Cusap робить необхідні операції та дарує надію

«Я багато осягнула у своїй медичній кар’єрі, але ніщо не було таке змістовне мені, як це», — сказала д-р Мішель Гладуневич про Канадсько-українську програму хірургічної допомоги (CUSAP). Цей дуже важливий проєкт Канадсько-української фундації (CUF) є проєкт гуманітарної хірургічної допомоги, яка надає дуже важливу медичну допомогу постраждалим від війни в Україні. Д-р Гладуневич є директором медицини в лікарні Санібрук та професором медицини медичного факультету ім. Темертеїв при Торонтському університеті. Вона є відданим членом медичної команди, яка надає безцінну медичну допомогу жертвам війни в Україні, військовим і цивільним. Д-р Гладуневич представив Любомир Маркевич, який працював в Україні 29 років перед тим, як повернувся до свого рідного Едмонтону. Він також належить до Ради Директорів CUF.

12 лютого 2024 р. в Едмонтоні д-р Гладуневич виступила з доповіддю про працю CUSAP. Цей особливий вечір організував відділ Ліґи Українських Католицьких Жінок при Катедрі Св. Йосафата. Це була нагода почути від одної з багатьох висококваліфікованих медичних професіоналів, які добровільно жертвують своїм досвідом і часом, щоб надати складну хірургічну допомогу жертвам війни в Україні.

Як читачі, можливо, знають, CUF підтримує важливу хірургічну допомогу в Україні ще з  2014 року під керівництвом д-р Олега Антонишина. Він є відомим пластичним хірургом, який спеціалізується в косметичній і реконструктивній пластичній хірургії обличчя. Крім того, він є професором хірургії медичного факультету ім. Темертеїв при Торонтському університеті, та автором або співавтором великого числа важливих наукових публікацій. Він продовжує навчати молодих лікарів та хірургів.

Почали з малого

Перші хірургічні місії були не великі та відбувалися в Україні. До складу входили д-р Антонишин, лікарі, медсестри реанімації, анестезіологи та кілька співробітників. Допомагали тоді українські лікарі, лікарні та місцевий медичний персонал піклувався післяопераційним доглядом. CUF закупив все потрібне медичне приладдя, обладнання та ліки, і канадці привезли усе зі собою в Україну. Кожна наступна місія була більшою від попередньої. Між 2014-2019 рр. відбулося сім хірургічних місій в чотирьох великих містах України. За цей час «розробили надзвичайно ефективний спосіб для мобілізації самодостатньої складної команди, яка надає складну хірургічну допомогу жертвам війни», як зазначено на сайті CUSAP.

«Люби ближнього свого, як самого себе»

Д-р Гладуневич пояснила, що через повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 р. хірургійні місії були змушені перекинутись на новий формат, себто як CUSAP (Canada Ukraine Surgical Aid Program), дальше під керівництвом д-р Антонишина. Таким чином програма швидко змушена була пристосуватися до нових воєнних обставин, де могли б продовжувати хіхругічну допомогу поза межами України, в сусідній Польщі. Хірургічна допомога в умовах війни була неможливою. Треба пам’ятати, що медичні заклади, поліклініки та лікарні майже по всій Україні, як також всілякі об’єкти цивільної інфраструктури, включно зі школами, були знищені аґресором. Це є, без сумніву, воєнні злочини. Д-р Гладуневич зазначила, що понад 400 лікарень були зруйновані або пошкоджені, сотні авт швидкої допомоги та інша медича інфраструктура зруйнована або серйозно пошкоджена. Багато медичних працівників було вбито, а деякі виїхали з України. Ці обставини катастрофічно ускладнють надання допомоги. Умови для всього медичного персоналу в Україні надзвичайно складні.

Святе Письмо говорить нам: «Люби ближнього свого, як самого себе». Це може бути принципом, який описує підтримку та співпрацю, яку надає польський народ і уряд. З моменту повномасштабного вторгнення, місії CUSAP працюють у Польщі, у маленькому містечку Челадзь, приблизно чотири години їзди автом від Львова. Д-р Гладуневич  розповіла як міська лікарня стала опорою для канадської команди, щоб надавати найкращу хірургічну допомогу жертвам війни. Лікарня в Челадзі має операційні та післяопераційні залі, кімнати на п’ятдесят ліжок і доступ до лабораторних обслуг, рентґенографії, комп’ютерної томографії та іншого допоміжного лікування. Особливе крило, яке було побудоване, щоб примістити працівників з CUSAP, назвали Канадським-«The Canada Ward».

Дуже швидке перенесення програми до Польщі у відповідь на новий рівень потреб, принесло нові виклики. Це включало різні державні дозволи від польського уряду та українського Міністерства Оборони, ліцензійні вимоги для медичного персоналу з Канади, страхування, фінансування та багато іншого. Існували ускладнення також з української сторони. Жертвам-пацієнтам та їхнім українським помічникам потрібно було отримати дозвіл виїхати з Україну до Польщі на лікування. Як підкреслила д-р Гладуневич — головна мета CUSAP – це дати пацієнтам абсолютно найкращу медичну допомогу з використанням найсучаснішого обладнання, ліків та процедур. CUSAP успішно подолав ці адміністративні проблеми і продовжує працювати цілодобово, щоб надавати винятково добру медичну допомогу жертвам у виняткових обставинах.

Хто є ці пацієнти?

Д-р Гладуневич зазначила, що за всі роки своєї практики в Канаді вона ніколи не бачила таких страшних поранень, які отримують жертви війни. Травми є наслідком ракетних обстрілів, важких балістичних обстрілів, бомбардування житлових будинків та багато інших страшних черепно-мозкових травм голови, шиї, обличчя та кінцівок. Війна не розрізняє між жертвами, тому пацієнти є військові та цивільні. Військові пацієнти, в більшості, молодші, i резервісти загально трохи старші. Для порівняння, цивільні жертви є різного віку і часто отримують травми через міни, повалення будинків, обстрілів та різні вибухи. До цих пір близько 10,000 мирних жителів загинуло, і ще 17,000 поранені.

Кількість військових втрат є набагато страшніша. Приблизно 70,000 військовослужбовців вже загинуло і близько 100,000-120,000 поранених. В наслідок бойових поранень, вже є приблизно 20,000 людей з ампутованими кінцівками. Д-р Гладуневич сказала, що військові поранення є більш серйозними з огляду на це, де і коли вони відбуваються. Немає повітряної евакуації поранених і тому їх необхідно перевозити машинами до найближчого пункту, де є медична допомога. Тоді треба транспортувати до більшого медичного центру для операцій та дальшого лікування. Одним із надзвичайно серйозних наслідків такого роздрібленого догляду та затримок є забруднення ран, що само по собі є величезною проблемою. В таких випадках виявляється, що у пацієнтів є кілька родів бактерійних інфекцій, деякі з яких навіть не можна лікувати антибіотиками. Це страшно ускладнює лікування.

Пацієнти потребують швидкого та наполегливого лікування, бо їх потрібно якнайшвидше повернути в Україну. Це означає, що пацієнтів вибирають для процедур з метою успішного лікування. Тому що не завжди існують можливості для відповідного догляду після повернення пацієнта в Україну, команда CUSAP забезпечує пацієнтів тримісячним запасом усіх відповідних ліків та будь-якого обладнання, яке може бути потрібне. Якщо пацієнт потребує більше як одну хірургічну процедуру, зазвичай усі процедури є виконані в Польщі одночасно. Це означає, що протягом одної хірургічної сесії пацієнт може перенести дві або навіть три різні операції в один час.

Пацієнти, які потребують спеціалізованого лікування, в більшості рекомендовані  лікарями в Україні. Медичні дані пацієнта, включаючи рентґени та комп’ютерну томографію, передається команді CUSAP, яка заздалегідь оцінює інформацію, щоб вирішити, чи можна успішно лікувати пацієнта та доглядати за ним після будь-яких операцій. Д-р Гладуневич зазначила, що «ми повинні обережно обирати операції, щоб ніхто не залишився позаду», оскільки післяопераційний догляд має бути завершений до того часу, як пацієнти будуть повертатися в Україну.

Хто входить до хірургіної команди CUSAP?

Д-р Гладуневич пояснила, що учасники місій приїжджають з усієї Канади, і є найкраще витреновані та досвідчені медичні професіонали, які працюють у канадській медичній системі. До команди входять лікарі, хірурги, медсестри-спеціалісти, антестезіологи, фармацевти, ерґотерапевти та фізіотерапевти, «ІТ»-спеціалісти, водії, фотограф та адміністративно-допоміжний персонал. Усі добровільно працюють два тижні разом і роблять те, що потрібно, тоді коли потрібно, щоб осягнути успішні результати для пацієнтів. Як зазначила д-р Гладуневич, «у цих командах немає еґо». Учасники мусять бути флеґматичними, гнучкими та готовими до співпраці в будь-який момент. Це забезпечує успішне лікування пацієнтів. Вона зазначила, що деякі члени команди прибувають раніше, щоб усе приготувати, інші залишаються трохи довше, щоб забезпечити післяопераційний догляд. Співробітники чергуються як потрібно.

Не бракує лікарів та інших медичних працівників, які зацікавлені бути частиною CUSAP. Вони мусять бути кваліфікованими та вміти співпрацювати з командою в дуже складних умовах. Ті, хто бере участь, роблять це на своєму часі та не отримують винагороди за виконану роботу. Вони справжні добровольці. Обов’язково наголосисти, що лікарі та інший медичний персонал дарують свій вакаційний час, відмовляються від наукових конференцій або змінюють свої академічні обов’язки, щоб долучитися до хiрургічних місій. Таким способом їхні професійні обов’язки в Канаді не потерпають. CUSAP привозить усі ліки, медичні інструменти та обладнання, які вони передбачають, що будуть потрібні для процедур, які вони виконуватимуть і, фактично, привозить зі собою лікарню та аптеку у валізі. Інші потрібні товари доставляє CUF безпосередньо до Польщі та зберігаються вони на складі, побудованому біля лікарні. Майже все потрібне є подароване, або CUF закуповує за пожертвувані фонди. Все, що не використане, залишається в Польщі для використання в майбутьному.

Лише приблизно 20% учасників у місіях є українського походження. Решта не мають жадного пов’язання з українсько-канадською громадою. Як віддані медичні професіонали, вони вирушають на ці місії, щоб забезпечити найкраще, найсучасніше лікування високого рівня, щоб поліпшити життя невинних жертв війни.

Освітній дивіденд

Основною метою CUSAP місій є надання складної реконструктивної хірургічної допомоги жертвам війни. Однак, є додаткова користь з цієї програми у формі професійної освіти. Майбутнє медичної освіти в Україні сьогодні є під загрозою.

Перше була пандемія, яка неґативно вплинула на освіту. Потім почалося повномасштабне вторгнення, яке закрило багато освітніх програм, включно з медичними факультетами. Тепер лікарі лікують поранених, і мають менше часу на виховання нових лікарів. Попри лікування, CUSAP старається залишити освітній спадок, даючи українському медичному персоналу можливість отримати досвід і поділитися своїм знанням з лікарями в Україні. Молоді студенти-медики мають можливість допомагати в місіях як перекладачі,та навіть як тимчасово ліцензовані лікарі, які допомагають при хірургічних процедурах. Щоб привезти молодих студентів, особливо чоловіків з України до Польщі, потрібно подолати багато перешкод. До тепер, місії були успішними, бо студенти побували в Польщі, а потім повертаються в Україну. Такі освітні можливості підтримують бажання молодих студентів реалізувати свої медичні амбіції. Кожна процедура є записана для дальшого навчання. Це допомагає українським медичним працівникам отримати освіту з реконструкційної травми, що є спадщиною, яка принесе користь багатьом.

Який кошт? Яка користь?

Усі учасники є волонтерами і не отримують платні за свої послуги. Практично все обладнання та ліки є даровані. Користь для учасників місії не можливо визначити, для них — це привілей бути частиною відмінного гуманітарного проєкту. Медичний персонал, який є членом хірургічної місії, дарує надію на краще майбутнє тим пацієнтам, які не можуть собі уявити життя з серйозним каліцтвом. Колишня учасниця місії, медсестра Надя Вархола з Едмонтону, сказала: «Бути з цими вояками на трьох місіях було неймовірно. Це було благословення мені, бути частиною цих місій». Д-р Гладуневич декілька разів висловлювала своє захоплення безмежною стійкістю українського народу. Здається, що волонтери отримують з цих місій не менше, ніж жертви-пацієнти, яких життя змінилося на краще.

Основні витрати на місії CUSAP фінансуються з пожертв української громади Канади та різних бізнесових жертводавців через Канадсько-українську фундацію (CUF). Детальні інформації про жертводавців знаходяться на веб-сайтах CUSAP та CUF. Як зазначив у своєму заключному слові Любомир Маркевич, місії CUSAP є успішними завдяки «…відданості пацієнтам. Це заслуга усіх у нашій громаді», які підтримують важливу роботу CUSAP та CUF.

Ліда М. Василин,

Ліґа Українок Канади, відділ в Едмонтоні