Трагічна та ганебна практика, яка має місце мало не щодня в українських містах та селах. Але зупинюсь на одній конкретній.
Смт. Виженка (поруч з моїм рідним містом Вижниця) днями привезли загиблого на фронті воїна Дмитра Клима, який цілий рік був безвісти зниклим. Лише через РІК знайшли та ідентифікували тіло, і привезли додому до сімʼї. Поруч з їх будинком кладовище, де поховані його батьки, бабусі та дідусі, і родина має там місце для поховання. Кладовище — при Миколаївській церкві упц, священник якої не впустив родину з тілом загиблого героя до церкви і, звісно, відмовився відспівувати службу.
Тому його відспівували біля церкви священники ПЦУ.
В цей же час жіночки-прихожанки цієї церкви упц повністю підтримують дії священника, який не пускає відспівати з гідністю та почестями героя в церкві кажучи, цитую: «ну всьо правильно, в свою хату чужих не пускаємо»….
Я коли це пишу у мене просто серце стискається від болю. Як таке можливо ?????!!!!!! Люди, вам колись буде соромно за це!!!
Як після цього ви дивитесь в очі родині воїна, тіло якого навіть в церкву не занесли?! А потім ви заходите в свій храм зі словами «Госпаді памілуй, спасі і сохрані», бо священник простить всі ваші гріхи…
Для мене це вже не про Бога та віру, а про сліпе фанатичне слідування незрозуміло яким цінностям.
Царство небесне полеглому за свободу!
Текст і фото: «Фейсбук»
народної депутатки
Ірини Никорак
