Уявімо, Ілоне, що ваш маєток захопили росіяни. Кількох ваших дітей вбили просто тому, що вони були в цьому маєтку, а інших вивезли в росію. Дружину згвалтували. Собаку застрелили. На вашій кухні тепер туалет російських зеків. А ваш улюблений автопарк — тепер автопарк людей, які до сорока років не отримали освіти. Бо всі ці роки пиячили і порушували закон.
Уявімо, Ілоне, ваша матір в цей самий час потрапила в полон до росіян. І ці російські солдати, які навіть приблизно не такі цивілізовані, як ваша матір, кажуть їй, що вона має відмовитися від всього того, що вона вважала собою, і лише тоді, можливо, її труп не знайдуть в річці з гирею, прив’язаною до ноги. Лише тоді, коли вона відмовиться бути собою, вона зможе існувати (я підкреслюю — саме існувати) далі.
Уявімо, Ілоне, що все, абсолютно все, що ви створювали протягом життя, приходять і забирають назавжди. Приходять, бо їх більше. Більше, ніж ваших охоронців. Без будь-яких юридичних або інших підстав. Просто тому, що ви, Ілоне, розумніший, набагато більше працювали, і маєте в рази більший потенціал у майбутньому.
Ви дзвоните в поліцію, а зв’язку нема. Ви звертаєтесь в суд — а суду нема. Нема нічого того, що ви звикли називати своїм життям.
Уявімо, Ілоне, що у вас є один-єдиний варіант, як врятувати своїх дітей (тих, що залишились в живих), дружину, матір, повернути ваш облаштований з любов’ю маєток і створену ціною вашого життя компанію, врятувати своє життя. Вам потрібен інтернет, зв‘язок, комунікація. Просто зв’язок. І, уявімо, Ілоне, як один чоловік на іншому кінці планети вирішує виключити інтернет саме вам. І саме в цей момент.
Чи потрібно уявляти, Ілоне, як виглядає чоловік, який міг врятувати життя людей, але продовжує боятися за свої мільярди? Чи ви його і так знаєте?
Порятунок світу – це не бізнес. Сміливість не купиш. Навіть якщо ти один з найбагатших бізнесменів світу.
Михайло Ткач,
«Українська Правда»
