(LRT.lt). — 10 червня 2025 року міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс разом із українським колеґою Андрієм Сибігою відвідав Херсонську та Миколаївську області України, які зазнали значних руйнувань через російську аґресію. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Литви на своїй сторінці у «Facebook».
Під час візиту міністри провели зустрічі з керівниками військових адміністрацій обох реґіонів. Вони оглянули наслідки російських атак, ознайомилися з поточною безпековою ситуацією, обговорили потреби в підтримці та перспективи відновлення зруйнованих територій. Очільники адміністрацій висловили вдячність Литві за швидку та вагому допомогу. Зазначається, що Литва однією з перших почала надавати реґіонам необхідні для виживання речі ще з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року.
Особливу увагу під час візиту приділили ситуації в Херсоні, який щодня зазнає прямих російських обстрілів. російські безпілотники здійснюють цілеспрямовані атаки на цивільне населення, які місцева влада називає «сафарі на людей». Спеціальна комісія ООН, створена для розслідування порушень в Україні, офіційно визнала ці дії воєнними злочинами. У спеціальній доповіді, оприлюдненій 28 травня 2025 року, комісія підтвердила, що систематичні атаки російських дронів на цивільних у Херсоні та інших населених пунктах правобережжя Херсонщини є злочинами проти людяності.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс різко засудив дії росії, наголосивши на необхідності притягнення винних до відповідальності. «Жорстокість росії є незбагненною для розуму. Усі воєнні злочини та злочини проти людяності мають отримати відплату і найсуворіше покарання. Безкарність лише заохочує до подальших убивств. Жоден, хто легкою рукою вбиває беззбройних цивільних, не повинен залишитися без покарання», – заявив Будріс.
Цей візит став першим відвідуванням Херсона іноземним міністром після деокупації міста в листопаді 2022 року, що підкреслює особливу увагу Литви до підтримки України. Литва також активно виступає за посилення санкцій проти росії та створення спеціального трибуналу для розслідування злочинів російського керівництва, про що раніше заявляли представники литовського МЗС.
У рамках візиту до Києва Кястутіс Будріс також провів зустріч із керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим та міністром стратегічних галузей промисловості Германом Сметаніним. Під час переговорів обговорювалися ключові питання, зокрема: мирний процес, ситуація на фронті, українські військові операції проти російських військових об’єктів, підготовка до саміту НАТО в Гаазі, санкційна політика, військова допомога Україні та співпраця в оборонній промисловості, зокрема можливості спільного виробництва. Перспективними напрямами названо виготовлення вибухівки, мін, боєприпасів, далекобійних дронів, FPV-дронів та боєприпасів до них.
За словами Будріса, 18-й пакет санкцій ЄС має охопити російські нафтовий і газовий сектори, зокрема газопроводи «Північний потік-1» і «Північний потік-2», компанію «Росатом», решту суден «тіньового флоту», російські банки та ІТ-сектор. Міністр також зазначив, що у 2025 році Литва планує збільшити військову допомогу Україні до 1 мільярда євро, що перевищить попередні зобов’язання країни виділяти 0,25% ВВП на військову підтримку. У 2025 році Литва має намір спрямовувати на ці цілі 0,3% ВВП.
Міністерство закордонних справ України, коментуючи візит, підкреслило важливість міжнародної солідарності для припинення російського терору та відновлення постраждалих реґіонів.
Фото: МЗС України
