кремль висуває ультиматуми Україні та посилює тиск на НАТО

російський міністр закордонних справ сєргєй лавров дав інтерв’ю «NBC News» у програмі «Meet the Press», де окреслив позицію кремля: «мир» можливий лише за умови нейтралітету України й відмови від НАТО під «гарантії» великих держав, а територіяльні питання мають вирішуватися окремо. Водночас він заявив, що зустріч путіна із Зеленським «не плянується», бо «порядок денний не готовий», звинуватив Захід у бльокуванні переговорів і заперечив удари по цивільних об’єктах в Україні, наполягаючи, що росія начебто б’є виключно по військових цілях.

росія знову продемонструвала свою реальну позицію: миру не буде на умовах міжнародного права. лавров повторив неприйнятні для Києва «стартові вимоги», такі як відмова України від НАТО, «великодержавні ґарантії» безпеки замість реальної інтеґрації в систему колективної оборони та фактичне прийняття російських територіяльних претензій. Це не рамка перемир’я, а покрокова інструкція до капітуляції, покликана заморозити війну на умовах кремля й зберегти важелі шантажу на майбутнє. Ключ до зриву будь-яких переговорів — навмисна делеґітимізація партнера. лавров публічно заявив, що Володимир Зеленський «нелеґітимний», отже, домовлятися начебто ні з ким. Така постановка питання бльокує будь-яку зустріч лідерів незалежно від змісту потенційної угоди: москва затягує процес і водночас перекладає провину на Київ і союзників, мовляв, «Україна сама не готова до миру», що є клясичною тактикою створення неприйнятних передумов для затягування часу.

Показова «принциповість» щодо цілей нанесення ударів — це спроба леґалізувати подальші атаки на інфраструктуру України, у тому числі там, де є американський капітал. На пряме запитання «NBC» про удар по американському підприємству в Україні та території Закарпаття, лавров відмахнувся формулою «б’ємо лише по військових і промислових об’єктах» та послався на «надійну розвідувальну інформацію». У перекладі з бюрократичної мови на людську: будь-який завод, склад або логістичний вузол, який можна за забаганкою кремля притягнути до військового призначення, москва вважатиме «законною ціллю». Це означає, що удари по промислових об’єктах з американською участю в Україні триватимуть, а юридична казуїстика кремля стане ширмою для нових атак в Україні по енерґетиці, транспорту тощо.

Інформаційна операція кремля для Заходу

Виступ лаврова — це не дипломатія, а інформаційна операція для американської аудиторії. Користуючись майданчиком відомої політичної програми, кремль переводить розмову з права на силу: заперечує власну аґресію, нав’язує «винуватість» Європи в продовженні війни та просуває сиґнал про «просте рішення» через поступки України. Мета виступу зрозуміла: розхитати суспільний консенсус у США та посварити Вашинґтон із європейськими союзниками перед наступним раундом рішень щодо допомоги Києву. москва окреслює свої ескаляційні «червоні лінії»: жодних місій НАТО в Україні, відсутність розширення присутности союзників, примусовий нейтралітет України під «ґарантії великих гравців». За суттю, це право вето росії на обороноздатність Києва та будь-яку зовнішню підтримку й незалежну політику. Будь-яка гіпотетична тренувальна чи захисна місія Заходу в Україні може бути оголошена «casus belli», і такий набір вимог не знижує, а підвищує ризик нової війни.

Усі вже звичні для російської пропаґанди формули — «ніколи не б’ємо по цивільних», «тільки військові цілі», «захист російськомовних» — знову пролунали як спроба стерти межу між воєнним злочином і «леґітимною ціллю». Це риторична підготовка до подальших масованих атак по енерґетичних об’єктах України, транспорту та міській інфраструктурі зі стандартною відмовою: «то були оборонні підприємства». У підсумку можна констатувати, що путін не сприймає команду Трампа та його особисто як рівноправного переговорника і грає на публіці у «поступки», яких насправді немає. Поки віце-президент Дж. Д. Венс «продає» американському електорату історію про «готовність москви поважати територіяльну цілісність України», лавров у згаданому ефірі підриває базові передумови переговорів — від леґітимности українського президента до права України на самооборону і союзницькі ґарантії. Це не «погоджена лінія», а демонстративне приниження України, НАТО та Білого дому. кремль тягне час, нав’язуючи Вашинґтону роль начебто «єдиного миротворця», у той час як ЄС виставляється «партнером війни». Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також звинуватив очільника кремля владіміра путіна у «тактиці затягування».

Мілітаризація Калінінграду та гібридна війна

А в цей час німецьке видання «Bild» пише, що нові супутникові знімки вказують на те, що росія будує в районі Калінінграду масштабний об’єкт радіорозвідки. Він розташований лише за 25 кілометрів від кордону росії з НАТО. Йдеться про гігантський кільцевий антенний комплекс неподалік міста Черняхівськ. Роботи з будівництва станції радіорозвідки почалися ще у березні 2023 року. Експерти вважають, що це так звана кільцева антенна решітка — система антен, яка використовується для військової радіотехнічної розвідки та зв’язку. Такі системи широко застосовувалися під час холодної війни для визначення місцезнаходження сиґналів, електронного стеження та зв’язку з підводними човнами. Дальність їх дії сягає до 7,400 км. «Bild» вказує, що діяметр об’єкта може досягати до 1,600 метрів, що в чотири рази більше від звичайних комплексів цього типу. Після завершення будівництва росія, ймовірно, зможе перехоплювати радіозв’язок НАТО у Східній Європі та країнах Балтії, а також налагодити більш надійний зв’язок із підводними човнами у Балтійському морі та північній частині Атлантичного океану. Подібна станція сприятиме пасивному збору інформації росією відповідно до доктрини ведення електронної війни: отримання даних про комунікації, пересування чи техніку противника.

Більшість подібних установок демонтували після завершення холодної війни. Однак останніми роками деякі країни знову почали їх будівництво, наприклад, Куба. Калінінградська область, будучи ексклавом росії, має надзвичайну стратегічну цінність для кремля. Вона розташована між Польщею та Литвою, що дозволяє москві створювати військовий тиск, контролювати Балтійське море та погрожувати країнам НАТО. Калінінградську область відділяє від проросійської країни-сателіта Білорусі лише вузька ділянка землі між Польщею та Литвою, відома як «Сувалкський коридор». Можливе захоплення цього коридору росією є одним із ключових сценаріїв у військовому плянуванні НАТО. Така операція могла б відрізати країни Балтії від сухопутного сполучення з іншими членами Альянсу, що створює серйозний ризик для їхньої безпеки.

Калінінградська область уже давно є зоною активної мілітаризації. росія розмістила тут комплекси «Іскандер», здатні нести ядерні боєголовки, а також ракетні системи берегової оборони, протиповітряні комплекси С-400 та значний флот. Ця концентрація військових засобів перетворює реґіон на постійне джерело напруги. Будівництво росією нової станції радіорозвідки в Калінінградській області є черговим етапом тривалої політики мілітаризації та ескаляції напруги з боку кремля. Цей крок не є поодиноким, а вписується в ширший контекст системного нарощування військового потенціялу, що відбувається на тлі повномасштабного вторгнення росії в Україну та її ворожої риторики щодо Заходу. Нова станція, яка здатна перехоплювати радіозв’язок НАТО та вести електронну розвідку, значно посилює загрозу для безпеки країн Балтії та всієї Східної Європи. Вона демонструє готовність росії до подальших гібридних і, за необхідності, відкритих військових операцій, оскільки дозволяє кремлю вести збір інформації про комунікації, пересування та техніку противника.

За інформацією «Bloomberg», Литва, Латвія, Естонія та Фінляндія надіслали до Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU) лист про посилення радіонавіґаційних перешкод. У ньому було вказано на «зростаючі труднощі із сиґналом у повітряному русі та інших критично важливих системах». Зокрема, Литва звинуватила росію в організації різкого зростання глушіння «GPS» наприкінці липня 2025 року, що призвело до 22-кратного збільшення таких інцидентів у країні з липня 2024 року. В Естонії 85% польотів стикалися з порушенням сиґналу, а збої координат стають дедалі частішими. Країни Балтії, Фінляндія, Швеція та Польща також висловили занепокоєння через російські засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). російське втручання РЕБ суттєво впливало на польоти в країнах Балтії, Польщі та Фінляндії, особливо на початку 2024 року. Зокрема, коли росія, ймовірно, заглушила супутниковий сиґнал літака Королівських ВПС Великої Британії, яким тодішній міністр оборони Ґрант Шаппс, його команда та окремі журналісти поверталися до Сполученого Королівства з Польщі у березні 2024 року.

москва використовує напрацювання, отримані під час війни в Україні, для перевірки слабких місць у системах навіґації та зв’язку країн НАТО. Це дозволяє їй оцінити рівень готовності Альянсу до електронної війни. Щоб ефективно протидіяти гібридним атакам росії, уряди країн-членів НАТО повинні перейти від простого засудження до рішучих та скоординованих дій, продемонструвавши консолідовану позицію. Зокрема, ввести персональні санкції проти російських військових та цивільних осіб, а також компаній, причетних до виробництва та розгортання систем РЕБ. Країни-члени НАТО мають розробити чіткі протоколи, які визначать, за яких умов глушіння «GPS» буде розглядатися не як «збій», а як цілеспрямована аґресія, що вимагає жорсткої відповіді. Країни-члени НАТО повинні розгорнути власні потужні системи РЕБ у прикордонних районах, щоб мати можливість відповідати на російські глушіння аналогічними заходами. Міжнародний союз електрозв’язку (ITU) повинен ввести суворіші санкції проти росії за навмисне глушіння сиґналів, що загрожує цивільній безпеці.

Олександр Левченко, «LRT.lt»