Концерти класичної музики від Ліґи Українок Канади, відділ Торонто, вже втретє поспіль зібрали повну залу українського культурного центру “Old Mill”.
19 серпня звучала відома класика: твори Йоганна Баха, Моріса Равеля, Едварда Ґріґа, Антоніна Дворжака. Більше того, вперше було виконано “Струнний Квартет” Миколи Лисенка — одного із найважливіших українських композиторів кінця 19 — початку 20 століття. Ноти знайшла скрипалька Галина Дзюрин, яка зізналась, що вперше виконала цей твір. З нею всю концертну програму відіграли Стефані Щолман (альт), Марк Рассом (віолончель), Антон Єрецький (скрипка).
Зупинимося на творчості видатного українця. Усі хоча б раз чули духовний гімн України – “Боже, великий, єдиний”, хтось навіть знає всі слова напам’ять. Саме Микола Лисенко написав музику до цього твору. Його опера “Наталка-Полтавка” стала однією з найпопулярніших на українській сцені. В Україні вона завжди збирає повні зали.
Вершиною творчості Миколи Лисенка музикознавці називають оперу “Тарас Бульба”. Вперше вона була поставлена 1924 року у Харкові, а 1927-го — у Києві.
Микола Лисенко здобув блискучу освіту: спочатку закінчив Київський університет, а потім — Лейпциґську консерваторію. Уже там його називали піаністом-віртуозом. Його запрошували найвідоміші концертні зали Європи, однак він вирішив творити в Україні.
Саме Микола Лисенко заснував національну композиторську школу в Україні, його навіть називають автором національної музичної мови. У 1904 році розпочалося навчання в ініційованій ним музично-драматичній школі в Києві. У ній було відділення української драми, а також працював клас гри на бандурі. Згодом школа, відкрита композитором, набрала масштабів і перетворилася у Музично-драматичний інститут, якому присвоєно ім’я Лисенка.
Микола Лисенко, зібравши сотні зразків народних пісень та обрядів, опрацював їх і зробив музичне аранжування, поклав на ноти, щоб оркестри та виконавці могли їх виконувати. У багатьох його операх впізнавані фраґменти відомих народних пісень.
Скрипалька та членкиня Ліґи Українок Канади, відділ Торонто, Галина Дзюрин визнає, що музика Лисенка мало відома в Північній Америці. Навіть не всі в українській діаспорянській громаді чули наживо його твори, а дехто й вперше відкриває для себе його творчість.
За словами Стефані Щолман (альт), музика Лисенка та інших українських композиторів має звучати частіше. Мелодика українських народних пісень в інтерпретації Лисенка вразили її: “У вас така багата на емоції музика. Це свідчить про неймовірну емпатію, чуттєвість та щирість української душі. Я в захопленні”.
Марк Рассом (віолончель) зазначив, що відкриття нових творів та композиторів для нього надзвичайно захопливий процес. Він підтвердив, що готовий розповідати колеґам про музику Лисенка та працювати над його іншими творами: “Існує багато чудової музики взагалі, яка ніколи не потрапляє в поле зору, і дуже приємно робити щось інше, відмінне від традиційних речей”.
Також в програмі шквал оплесків отримала “Українська сюїта” Квінсі Портера — американського композитора, володаря Пулітцерівської премії. У 1925 році, працюючи у Клівлендському інституті музики, він написав цей твір, наповнений українськими пісенними мотивами, його мелодика відмінна від усіх інших, написаних ним раніше.
Відвідувачка Елана прийшла з великою родиною. Вона із захопленням зазначила, що хоче переслухати як музику Лисенка, так і Портера, також її вразила зіграність музичного квартету: “…це неймовірно було спостерігати, як музиканти комунікують між собою без слів, як поглядами, дрібними жестами спілкуються, як вони чудово грали. Я відчула, як їхні чотири енерґії стали однією. У мене було враження навіть, що я чую великий оркестр. Це справді важливо ходити на такі концерти, приводити дітей, виробляти у них культуру слухання. Так, ми всі знаємо хто такий, наприклад, Бах, однак чути його музику наживо — неймовірне задоволення!”
Злагоджену гру музикантів відзначила й інша відвідувачка події —- пані Надія. Вона зізналась, що їй дуже імпонують обрані для концерту твори, а особливо сподобалася українська частина: “Я дуже задоволена. Дуже приємний зал, хороша акустика. Публіка добре реаґувала на почуте, відчувала музику, була справжня взаємодія сцени та зали. Це було дуже гарно”.
29 вересня відбудеться четвертий концерт “Musical Fridays”. Цього разу в “Old Mill” звучатиме Танґо. Гратимуть Олександра Федишин ( скрипка), Роберт Горват (фортепіано), Джозеф Ботос (гітара), Аттіла Дарвас (контрабас).
Присутнього на концерті пана Олега дуже втішила концертна тема наступної події. Він сам родом з Арґентини. Каже, що танґо — це справді танець пристрасті. Він не один раз бачив, як арґентинці віддаються емоціям: “У танґо немає нічого штучного, це правдива історія. Для мене танґо – це уособлення людських почувань, переживань, трагедії, романтики, любові, ненависті. Це все пов’язано із людськими емоціями, тому цей танець буде популярний завжди. Я був свідком, як через ревнощі просто серед вулиці ставалась трагедія. За зраду чи просто ревнощі хтось із пари міг застрелити іншого. Танґо — це тонке балансування пристрасті та шалу. 29 вересня то має бути щось цікаве!”
П’ятничні концерти від Ліґи Українок Канади, відділ Торонто, створені і для того, щоб зібрати кошти на допомогу Україні. Так, дохід від першого концерту передано на допомогу волонтерській групі у Харкові, що створена акторами та працівниками театру ляльок і працює від початку повномасштабної війни.
Кошти з другого і третього концертів скеровано на закупівлю спеціальних лікарняних наборів для поранених військових: чоловіків і жінок, — які потрапляють в шпиталі переважно навіть без найнеобхідніших речей. Тепер у них будуть спортивний костюм, натільна білизна, засоби гігієни.
Організатори вдячні всім, хто відвідав концерти, а також тим, хто прийде і на наступні імпрези, аби знову мати змогу передати наші обійми українським воїнам!
Квитки на наступний концерт 29 вересня (7 вечора) можна придбати за електронним переказом на імейл: lucw.toronto@gmail.com
Вартість такого квитка з безкоштовним паркуванням — $35. При вході потрібно буде заплатити $40. Для дітей вхід безкоштовний.
Фото: Ліґа Українок Канади,
відділ Торонто
Лідія Карпенко