Борюся із словоблуддям в полеміці тут на далекому заході як і на рідних землях. Бачив нераз як можна годину сперечатися із однодумцем! лише через різне тлумачення слова “націоналізм”.
По-перше, Етнос, Натіо, і Народ це синоніми, лише трьома різними мовами, грецькою, латиною та українською. Надавання слову Натіо/ Нація/ Nation якогось нового штучного значення шкодить сучасному політичному дискурсу як і розумінню літератури й історії різних часів і країв. І як не диво, це якраз служить імперським наративам.
Народ/Нація це люд об’єднаний культурою і мовою; це сім’я з великої букви, (а мова як носій інформації й тим самим культури, є надважливим об’єднавчим чинником.) Нація не є суто-генетичним явищем а явищем на культурному рівні.
Націоналізм це любов до, відданість до, і служіння певному народу/нації. (Цікаво що націоналіст навіть не мусить бути членом даної нації так само як фанат фк Динамо не мусить бути членом фк Динамо!)
Держава (Країна) / Патрія по латині, це є політичне утворення на даній території. (З будь яких причин і будь яким способом.)
Патріотизм це любов до, відданість до, і служіння певній державі (патрії). (За таким осмисленням хтось міг бути патріотом СРСР але ніяк не націоналістом СРСР.)
Імперія це є державне утворення в якому існує декілька народів/націй, як правило анексовані силою; яке існує для користі й служіння еліті або промисловим інтересам одного із цих народів/націй.
Імперіялізм це любов до, відданість до, і служіння певній імперії. Як правило це хіть до анексії додаткових земель і народів.
Із цього видно що якраз хворобливий патріотизм переростає в імперіялізм; а націоналізм, як любов до певного люду, а не держави, буде задоволений власною національною державою, або як мінімум повною національною автономією в даній державі.
Націоналізм і нації це якраз сили які розвалюють імперії.
На жаль, в сучасній полеміці націоналізм є навмисно переплутаний із імперіялізмом, а слово імперія та імперіялізм рідко вживаються. Таке словоблудство є лише на користь імперіям, і то не лише московській.
Сьогодні появилося нове поняття “політичної нації”. Це ніщо інше як громадянство а “політичний націоналізм” це ніщо інше як патріотизм. Для національної держави це поняття непотрібне. А для безнаціональної держави або для імперії це є форма словоблуддя для надання “національності” там де вона не існує або існує у дуже ранній стадії формування. Люксембуржець і гомо-совієтікус це два зразки такої “політичної національності”. Вираз “громадянин Люксембургу” або “громадянин СРСР” є багато точніші. Такий вираз дозволяє уточнення як “громадянин Люксембургу німецької національності” або “громадянин СРСР башкирської національності”, або як у моєму випадку, “громадянин Канади української національності”.
Мірко Петрів
