Борюся із словоблуддям у полеміці тут, на далекому заході, як і на рідних землях. Бачив не раз як можна годину сперечатися із однодумцем!, лише через різне тлумачення слова «націоналізм».
По-перше, Етнос, Натіо і Народ — це синоніми, лише трьома різними мовами, грецькою, латиною та українською. Надання слову Натіо/ Нація/ Nation якогось нового штучного значення шкодить сучасному політичному дискурсу як і розумінню літератури й історії різних часів і країв. І як не диво, це якраз служить імперським наративам.
Народ/Нація — це люд об’єднаний культурою і мовою; це сім’я з великої букви (а мова, як носій інформації й тим самим культури, є надважливим об’єднавчим чинником.) Нація не є суто генетичним явищем, а явищем на культурному рівні.
Націоналізм — це любов до, відданість до, і служіння певному народу/нації. (Цікаво, що націоналіст навіть не мусить бути членом даної нації так само, як фанат фк (футбольного клюбу) «Динамо» не мусить бути членом фк «Динамо»!).
Держава (Країна) / Патрія по-латині — це політичне утворення на даній території. (З будь-яких причин і будь-яким способом).
Патріотизм — це любов до, відданість до, і служіння певній державі (партії). (За таким осмисленням хтось міг бути патріотом срср, але ніяк не націоналістом срср).
Імперія — це є державне утворення, в якому існує декілька народів/націй, як правило анексовані силою; яке існує для користі й служіння еліті або промисловим інтересам одного із цих народів/націй.
Імперіялізм — це любов до, відданість до, і служіння певній імперії. Як правило, це хіть до анексії додаткових земель і народів.
Із цього видно, що якраз хворобливий патріотизм переростає в імперіялізм; а націоналізм, як любов до певного люду, а не держави, буде задоволений власною національною державою, або, як мінімум, повною національною автономією в даній державі.
Націоналізм і нації — це якраз сили, які розвалюють імперії.
На жаль, в сучасній полеміці націоналізм є навмисно переплутаний з імперіялізмом, а слово імперія та імперіялізм рідко вживаються. Таке словоблудство є лише на користь імперіям, і то не лише московській.
Сьогодні появилося нове поняття «політичної нації». Це ніщо інше, як громадянство, а «політичний націоналізм» — це ніщо інше, як патріотизм. Для національної держави це поняття не потрібне. А для безнаціональної держави або для імперії — це форма словоблуддя для надання «національності» там, де вона не існує або існує у дуже ранній стадії формування. Люксембуржець і гомо-совієтікус — це два зразки такої «політичної національності». Вираз «громадянин Люксембурґу» або «громадянин срср» багато точніші. Такий вираз дозволяє уточнення як «громадянин Люксембурґу німецької національності» або «громадянин срср башкирської національності», або як у моєму випадку, «громадянин Канади української національності».
Мірко Петрів
Голова відділу ЛУК в Ванкувері
