Фонд оборони України – надійна підтримка для українських воїнів

Соломія Фаріон

5 грудня в Україні відзначається День волонтера. Впродовж 2025 року Фонд оборони України продовжував свою системну волонтерську роботу. Пропонуємо вашій увазі розмову із координатором Фонду оборони України Соломією Фаріон, як своєрідний огляд роботи ФОУ у новому форматі.

Які головні підсумки роботи ФОУ у 2025 році?

У 2025 році Фонд оборони України продовжив втілювати свою місію з допомоги українським військовим. Ми допомагаємо військовослужбовцям, які є членами ОУН чи вихідцями з молодіжних організацій: Молодіжного Націоналістичного Конгресу, Спілки української молоді, Пласту, Національного Альянсу, “Джури”. За цей рік, станом на листопад, ми надали допомогу 27 підрозділам Сил оборони України на суму близько 110 тис. дол. США.

Війна з російським агресором залишається пріоритетною для майбутнього нашої держави та нації, тому волонтерство – це один із способів об’єднання зусиль для перемоги. Це видно і на прикладі роботи Фонду, адже підтримка українського війська в рамках наших зборів та діяльності об’єднує жертводавців з різних куточків України та українських громад усього світу, український бізнес та волонтерів. Також широким є коло військових, що звертались до Фонду та отримали допомогу, серед яких пілоти БпЛА, піхотинці, розвідники, медики, артилеристи різних родів військ ЗСУ, спецпризначенці ССО, СБУ та ГУР, прикордонники та нацгвардійці, а також представники підрозділів поневолених народів, які воюють в лавах ЗСУ.

Влітку цього року Фонд, спільно з Українською Видавничою Справою та Книгарнею бандерівців, ініціювали благодійну акцію “Бандерівська книга – бронебійна зброя”. У рамках акції ми забезпечуємо військові ліцеї, підрозділи, госпіталі, бібліотеки книгами про історію національно-визвольного руху та ідеологію українського націоналізму. Ми віримо, що ці книги є важливим інструментом для поглиблення української ідентичності, розуміння нашої історії та формування світоглядних орієнтирів для сучасних борців за нашу державність.

Як змінилась робота ФОУ у порівнянні з попередніми роками?

Важко сказати, що робота ФОУ у цьому році кардинально змінилась. Це скоріше про деталі та певні тенденції. Серед них можна виділити зменшення кількості запитів. Ми це пов’язуємо з налагодженням забезпечення від держави, особливо щодо засобів захисту та особистого спорядження військовослужбовців.

Також простіше стало із закупівлями для військовослужбовців, особливо якщо порівнювати із початком повномасштабної війни. За ці роки ми налагодили співпрацю із виробниками та перевіреними продавцями, а також ринок військового спорядження адаптувався до нових умов.

Водночас, стало складніше залучати кошти та закривати збори. Це можна пояснити економічною ситуацією в державі, зниженням фінансової спроможності і психологічної готовності постійно підтримувати збори, демотивацією через корупційні скандали тощо.

У нас сформувалось коло жертводавців, які довіряють нам і підтримують українське військо через Фонд оборони України. Для збільшення наших можливостей тепер ми все частіше заохочуємо військових відкривати власні збори, які ми поширюємо та допомагаємо закрити з Фонду. Адже таким чином вдається залучити також коло знайомих військовослужбовця. Такий формат показав свою ефективність, адже робить запит більш видимим і зрозумілим.

Якої допомоги найбільше потребують наші воїни?

Запити від військових за останні роки дуже змінились. Якщо на початку повномасштабної війни потрібно було все, включаючи бронежилети, одяг та інше індивідуальне спорядження, то зараз такі запити отримуємо вкрай рідко, в основному після втрати речей внаслідок бойових дій і необхідності оперативно поновити. Якщо у 2023 році багато запитів було на старлінки, рації, то зараз це закриває держава.

У цьому році найчастішими потребами, з якими звертаються бійці, є техніка та комплектуючі, пов’язані з дронами та їх виявленням, а також ремонт та купівля автомобілів. Залишаються потреби у станціях живлення, технічних засобах різного призначення – станціях радіоелектронної боротьби, ретрансляторах, ноутбуках, антенах, 3-D принтерах тощо.

Запити постійно змінюються, і волонтери допомагають військовим швидко адаптуватись до нових умов ведення бойових дій. Пам’ятаю, як на початку року допомагали із збором на великі сітки для захисту від безпілотників. Тоді це було дивно, навіщо військовим рибацькі сітки. Зараз вже на рівні забезпечення від держави кілометри доріг покривають сітками з метою захисту від ворожих дронів.

Скільки зборів було проведено протягом року, що минає?

Станом на листопад, Фонд оборони України допоміг із закриттям потреб за 53 запитами від військовослужбовців. Ці запити різні за обсягом, вартістю та можливістю публічного висвітлення. Під частину з них ми відкривали публічні збори, іноді ми підтримували збори організацій або військовослужбовців. Найбільші збори ми відкривали спільно з МНК або СУМ в Україні, або забезпечували в партнерстві з українським бізнесом. Кожен збір – це окрема історія труднощів та результату, об’єднання зусиль навколо спільної справи та вдячності.

Частину запитів спецпризначенців ми не могли оголошувати публічно, адже часто йдеться про роботу на окупованих територіях і поширення цієї інформації може нашкодити успіхові операції. В таких випадках Фонд не оголошував окремого цільового збору, а направляв кошти, залучені на допомогу військовим без цільового призначення.

Історію якого збору або ж кількох хотілось би виокремити?

Можна згадати нещодавній збір на ковдри життя. Це спеціальні захисні термомаскувальні накидки для військової техніки, які дають змогу робити техніку та людей непомітними для ворожих дронів. Цей збір унікальний з кількох причин. По-перше, цей збір об’єднав багато людей та середовищ для ефективного досягнення цілі найменшими засобами. Запит закривався в співпраці з волонтерським проектом “Ковдра життя”, волонтери якого виготовляють ці накидки безкоштовно. Ми збирали кошти на матеріали для їх виготовлення. По-друге, збір виявився динамічним. Вже після оголошення збору на 10 ковдр життя 27-ої артилерійської бригади, 47-ої окремої механізованої бригади ЗСУ та Миколаївської ДФТГ, яке веде бойові дії на Сумщині, ми отримали запит ще на 15 таких ковдр від військових на Покровському напрямку. По-третє, збір об’єднав пожертви українців не лише з України, але і з-за кордону. Зі збором дуже допомогли друзі з української діаспори, зокрема Михайло Кертичак з Польщі.

Також варто згадати спільні збори з молодіжними громадськими організаціями. Наприклад, у квітні ми долучились до збору волонтерського штабу СУМ в Україні на прилад нічного бачення – nfiRay J-31 (Jerry-31) для бійців 8 полку ССО, вартістю 200 000 грн. Також в першому півріччі було кілька зборів з МНК, зокрема на технічні засоби для екіпажу медеваку ГУР, антени, кабелі та ремонти авто для військових ЗСУ різних бригад.

Чи відчувається спад активності у роботі волонтерського середовища на четвертому році повномасштабної війни?

Дійсно, можна помітити певний спад активності у волонтерському середовищі. Щоб говорити об’єктивніше, потрібно оперувати загальними даними по волонтерській діяльності. Спираючись на наявну статистику, восени 2022 року понад 80% українців донатили на військо (КМІС). Близько тижня тому вийшло опитування Rakuten Viber, згідно якого у 2025 році 64% українців фінансово підтримують Сили оборони, з них 42% регулярно, з кожної зарплатні.

Згідно іншого опитування, серед причин чому українці стали менше донатити, дефіцит грошей, вигорання та недовіра до організацій. За статистикою, кожен п’ятий (21%) відчуває емоційне вигорання від регулярної участі у філантропії. 61% назвали відсутність достатніх коштів головним бар’єром для участі, а 49% — недовіру до організацій.

Проте варто сказати, що навіть теперішній рівень включеності суспільства в допомогу ЗСУ та Силам оборони є високим, і попри намагання агресора нас роз’єднати та виснажити, українське суспільство продовжує об’єднуватись навколо опору окупантам.

Щодо роботи Фонду, ми бачимо спад активності у волонтерстві. Знизилась середня сума зборів, збільшився час закриття збору. Проте завдяки допомозі жертводавців наразі вдається оперативно закривати запити військових.

Якою є мотивація для праці у Соломії Фаріон?

Найбільше мотивує розуміння важливості роботи Фонду і загалом волонтерської діяльності. Як кажуть, ти або на фронті, або для фронту. У людей, які знають нашу історію і бачать сьогодення, немає ілюзій, що в разі окупації України люди з українською позицією будуть знищені, а інші перетворяться в ресурс для імперських амбіцій росії, втративши свободу та гідність. І українські військові – це ті, хто не дає цьому стати реальністю. Те, що я маю змогу продовжувати жити у свої країні, на своїй землі – це заслуга Сил оборони України, усіх наших військових.

Також цінним є спілкування з військовими. Бо отримуючи запит, це для мене не анонімна історія, а конкретна людина – військовий, часто втомлений, який дійсно потребує того спорядження та техніки для того, щоб ефективніше захищати нас та нашу країну. І тому дуже мотивуюче, коли на заклик про допомогу чи збір вдається зібрати необхідну суму та купити те, що є на потребу.

Після того, як ми надішлемо потрібні речі або оплатимо ремонти, військові часто дякують Фонду і жертводавцям. Я завжди дякую у відповідь, адже їхню працю важко переоцінити. А можливість за допомогою волонтерської діяльності та зборів долучитись до боротьби з агресором.

Хто ті люди та організації, яким хочеться особливо подякувати за партнерство та співпрацю?

Робота Фонду була б неможливою без підтримки багатьох людей, громад та організацій. Ми не втомлюємось їм дякувати, адже без них робота Фонду була б неможливою.

Ми вдячні нашим друзям серед української діаспори. Вони проводять збірки на потреби військових, передають кошти у Фонд оборони України для забезпечення оперативних потреб, допомагають із закупівлями та логістикою. Дякуємо Фонду “Приятелі ЗСУ”, Лізі українців Канади та Лізі українок Канади, Українсько-Американській Фундації “Воля” (США), Українській Інформаційній Службі (Британія), Об’єднанню українців у Франції та Жан-П’єру Пастернаку, Спілці українців Португалії та Павлові Садосі, українській громаді Мадриду та Юрію Чопику, українцям Австралії, Християнському товариству в Італії та Олесю Городецькому, українській громаді Польщі та Михайлу Кертичаку.

Також не можемо оминути можливості подякувати нашим партнерам в Україні, з якими ми об’єднуємо зусилля та втілюємо спільні проекти з допомоги військовим. Дякуємо Українській Видавничій Справі та Книгарні бандерівців, підприємству “Бусел”, молодіжним організаціям СУМ, МНК, Пласт, Національний Альянс, волонтерським фондам “Вартові світла”, “Тут і зараз”, “Ковдра життя”, “Гончаренко-центру” та Олександру Ясенчуку.

Безмежно вдячні всім, хто гривнею, інформаційною підтримкою чи дією допомагав у волонтерських зборах та забезпеченні військових, а також всім волонтерам та небайдужим, хто підтримує українське військо. Разом – до перемоги!

Розмовляв Олег Клич

Джерело – газета “Шлях перемоги”