Лише 685 українських церков офіційно розірвали зв’язки з російською православною церквою від початку великої війни. Це – більш ніж із 8 тисяч, які діяли в Україні станом на кінець лютого 2022 року.
Ця статистика є найкращим показником реального бажання влади боротися проти російського впливу. Можна ухвалити ще десяток рішень РНБО, сотню президентських указів та оприлюднити мільйони пресрелізів про «унеможливлення діяльності в Україні афілійованих із рпц релігійних організацій». Але ми розуміємо, що кожна з цих 8 тисяч пов’язаних з росією церков по суті є офіційним представництвом рпц в Україні (йдеться про так звану Українську православну церкву московського патріархату – Ред.). рпц, яка офіційно проголошує священну війну проти України та щодня аґітує за вбивства українців. Якщо влада не бачить в цьому проблеми, то чи буде проблемою, якщо яке-небудь фсб вирішить офіційно зареєструвати свою дочірню фірму десь, наприклад, у Волинській області?
У цієї проблеми є лише одне леґальне вирішення – має бути закон, який заборонятиме діяльність рпц і дозволить виконавчій владі моніторити зв’язки рпц з українськими релігійними організаціями та допомагати їх розривати. Закон, на підставі якого релігійні громади зможуть ініціювати переходи з-під московського управління і допоможе вирішити цю проблему у законний спосіб, а не іґнорувати її.
Такий закон на розгляді Верховної Ради перебуває вже майже півтора року. Законопроєкт підготовлений до голосування профільним парламентським комітетом, і два місяці апарат Верховної Ради під різними приводами його не оприлюднює. Сподіваюся, що в травні ми нарешті побачимо цей законопроєкт в порядку денному парламенту, і Верховна Рада, хоч і з великим запізненням, але нарешті прийме такий важливий закон.
Микола Княжицький,
народний депутат від фракції
«Європейська Солідарність», «Волинь»
