На початку року з-за кривавого обрію проступило мляве сонячне проміння. Можливо, це світло більше очікуване, ніж реальне, але людські сподівання близького завершення війни стали відчутнішими. Про це говорять, пишуть, прогнозують… Є певний витік інформації про пожвавлення переговорів, які нібито ведуться «за кулісами». Додають надії і короткі фрази нового керманича США про необхідність припинити кровопролиття в центрі Європи.
Щоправда, меседжі Дональда Трампа, з кожним днем прагматичніші, все більше нагадуючи риторику ділків, які дбають про вигідний контракт. Так, він нещодавно заявив, що Україна начебто вже погодилася надати США доступ до рідкісноземельних корисних копалин на 500 мільярдів доларів… в обмін на військову допомогу.
Полегшити цей планетарний біль очікування миру, безумовно, мала б цьогорічна Мюнхенська конференція з питань безпеки. На цьому знаковому геополітичному форумі, де на найвищому рівні обговорюються виклики у сфері безпеки, очікують понад 60 лідерів країн, зокрема канцлера Німеччини Олафа Шольца, віцепрезидента США Джея Ді Венса, президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, генерального секретаря НАТО Марка Рютте. І, звісно ж, Президента України Володимира Зеленського.
Світ шукатиме «вакцину» від російського шовіністичного сказу. Бо «хвороба» невиправданої аґресії росіян проти сусідньої суверенної України за три роки війни встигла поширитися. Досвідченому кадебісту вдалося утворити «вісь зла» й отримати доступ до величезних арсеналів зброї на складах КНДР та Ірану. На жаль, із мовчазної згоди Китаю.
Знахабнілий од безкарності кремлівський диктатор просто так не відмовиться від загарбаних українських територій, зі злодійським похапцем вписаних в імперську конституцію росії. Ба більше, дедалі очевиднішим стає його марення підкорити всю Україну! В криваву м’ясорубку «собіранія зємєль» неадекватний «новофюрер» уже затягнув усі свої військові, економічні та ідеологічні ресурси.
У цьому контексті важливими й конкретними є пропозиції колишнього прем’єра Британії Бориса Джонсона, якими той поділився у своїй колонці для видання «Daily Mail». Джонсон підкреслює, що саме тепер настав той момент, коли Захід повинен «шокувати путіна силою своєї рішучості». На думку політика, жодні територіальні компроміси не зупинять цю війну, «не тільки тому, що було б у принципі неправильно віддавати українську землю загарбникові, а й тому, що ця війна загалом не через територію, адже питання не в землі, а в майбутньому України». Отже, будемо вільними в цивілізованому світі чи знову втрапимо під кремлівське копито?
«Якщо ми не вирішимо долю України як частини Заходу, – пише Борис Джонсон, – путіну буде забезпечено тріумф. Він збереже те, що у нього є, і буде використовувати своє становище для дестабілізації і нападу на Україну будь-якими засобами, поки уряд у Києві не впаде, не вибухне громадянська війна, і вся країна не повернеться на його орбіту».
Європа має бути готовою до захисту України на незворотному її шляху до членства в ЄС і НАТО. «Ця війна закінчиться тільки тоді, коли путін зрозуміє: Україна ніколи не повернеться під його контроль», – підсумовує Борис Джонсон.
Конкретні й правдиві висновки. Якщо саме ця позиція, а не «замирення з путіним», домінуватиме, Європа разом із США зможуть не лише зупинити війну, але й забезпечити справедливий мир. Чи піде на це путін? Доки його сила, він всіляко «петлятиме», щоб утамувати свою зажерливість. І за стіл переговорів він чи його представники, очевидно, сядуть лише тоді, коли затямлять: Україна для них – не по зубах горішок.
Микола Гриценко,
«Грінченко-Інформ»
