Аскольд Лозинський
Зустрічі в Берліні, в яких брали участь високопоставлені представники Європи та України, і майже ніхто зі Сполучених Штатів, нібито призвели до мирної пропозиції, за якою Європа та Америка мали б надати гарантії безпеки Україні. Американці Стів Віткофф та Джаред Кушнер не мають офіційних посад в адміністрації Трампа. Вони були особистими посланцями Трампа і не були затверджені Сенатом США. Таким чином, рівень їхньої згоди є сумнівним. Якщо Конгрес не ратифікує гарантії безпеки Америки, вони не мають значення, як будь-які слова, що виходять з вуст Трампа. Навіть попри це, Америка є дуже сумнівним гарантом.
Це показано протягом історії, і тим більше за часів нинішнього президента, який виявився неврівноваженим і навіть психотичним брехуном. Президент України Зеленський зробив подібний коментар приватно, але, тим не менш, високо оцінив зобов’язання Америки, оскільки Україні потрібно ,бодай продовжувати обмін американською розвідкою та продовжувати закуповувати американську зброю з Європи.
Зустрічі в Берліні точно не припинять війну, оскільки Росія не погодиться на 20-пунктну мирну пропозицію, незважаючи на те, що президент Зеленський погодився відкласти членство України в НАТО. Аргумент російської сторони полягає в тому, що вона хоче весь Донбас. Якщо Україна погодиться, Росія захоче чогось іншого. Потім є питання заморожених російських активів, європейських військ на території України, Запорізької атомної електростанції та багато іншого, не кажучи вже про всю Україну, принаймні до річки Збруч, яка неофіційно розділяє Східну та Західну Україну. Ні, Росія не хоче Західної України, бо її не потрібно бандерівців…
За дуже короткий проміжок часу після Берліна Трамп виступив проти використання заморожених російських активів як забезпечення кредиту Європи Україні. Раніше Трамп погодився на це, і приблизно 300 мільярдів доларів було виділено на реконструкцію. Що ж, Трамп мав інше розуміння, ніж решта цивілізованого світу. Це прозріння, мабуть, було результатом подальших консультацій з його російськими радниками-друзями.
Прагнення до, здавалося б, недосяжного миру – це благородна вправа, за умови, що всі сторони діють добросовісно. У цьому випадку ні Росія, ні Америка не можуть бути зараховані до таких добросовісних сторін. Тим не менш, ця вправа триватиме, оскільки Україна не хоче повністю втратити Америку як союзника, Трамп хоче довести свою правоту на Нобелівську премію миру. Європа справді перебуває в небезпеці та визнає важливість захисту України, можливо, як союзника, але явно як потужного та досвідченого буфера проти російської агресії.
І тому війна триває і триватиме в найближчому майбутньому. Це, безумовно, не є доброю новиною для України чи Європи. Слід дослідити інші шляхи, але має бути тверде визнання того, що в довгостроковій перспективі єдиний спосіб завершити війну з Росією — це перемога або розвал Російської імперії. Це вимагає збанкрутілої російської економіки, яка не має фінансової можливості вести війну, а також утримувати свою внутрішню в’язницю народів. Очевидно, що найбільшою причиною, чому цього досі не сталося, є нинішній Білий дім, і, відверто кажучи, попередній, і той, що був до нього. У списку неефективного американського президентського керівництва Трамп очолює, але обох його попередників, Барака ОБаму та Джо Байдена, можна охарактеризувати лише як безвідповідальних щодо російської агресії.
Росія, очевидно, є жорстоким агресором протягом усього процесу, але Америка є співучасником через свою відсутність лідерства. Питання полягає в наступному: чи винна Америка Україні свою непохитну підтримку? Ні як суверенна держава! Проте, безумовно, Америка є відсутня в дії як моральна сила та світовий лідер. Однак відповідь полягає не в тому, щоб розривати зв’язки з Америкою, а в тому, щоб працювати з американським народом, який, окрім MAGA, Proud Boys, білих расистів тощо, є по суті хорошими людьми всіх релігій та рас.
У цьому плані, можливо, Дональд Дж. Трамп хороший для Америки. Як президент, він показав себе таким, яким його колись назвав його нинішній віце президент, як «американський Гітлер», і хоча він продовжує перекручувати (брехати), його привабливість зменшилася навіть серед його прихильників. Це очевидно на нещодавніх виборах, а також у відставках тих, хто по суті здався. Вибори до Конгресу 2026 року мають стати переломним моментом для Америки. На жаль, російська агресія залишатиметься проблемою не лише для України, а й для Європи. Послання тут полягає в тому, що добрі люди з усього світу повинні продовжувати стояти з Україною, не лише на словах, а й на ділі. Є світло в кінці тунелю російської жорстокості. Українці зробили свій внесок, щоб влаштувати це світло. Але їм потрібна глобальна енергія та цілеспрямованість, щоб досягти сонячного світла.
17 грудня 2025 року
