|
 |
Головна
» Жіноцтво Жіноцтво
02.09.2010
Людмила Сівцева-Климук відтворює національне вбрання за музейними зразками. Коштують такі костюми близько 30 тисяч гривень. Найбільше клієнтів - серед лікарів Шиємо одяг на кожен день зі старовинним декором або за старовинним кроєм - етно-кежуал. У жіночих пальтах XIX століття на спинці характерні складки, а це дуже модно зараз у Європі. Такі плащики можна купити у французьких бутиках. У нас чорне жіноче вовняне пальтечко з рожевим гаптуванням коштує 7 тисяч гривень. Крайки (пояси) ткані - 200-700 гривень... |
Детальніше...
|
02.09.2010
На запрошення громади «Українська родина» відбулася моя поїздка у місто Сургут Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації. Я відвідала сибірський край із високою місією: у селищі Перегребноє, що за 800 кілометрів від Сургута, відбулася урочиста передача Міжнародному інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою архівних документів репресованої української акторки Ніни Певної. Це стало можливим завдяки праці наших земляків, що живуть у Сургуті. Над проектом «Загублена у снігах Сибіру» тривалий час самовіддано працювала Ганна Литвин, начальник управління культури Департаменту молодіжної політики апарату адміністрації міста Сургут, організатор приїзду делегації зі Львова, до складу якої увішли Надія Оксенчук, начальник управління освіти Львівської міської ради та актори Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької: Леся Бонковська, заслужена артистка України, і Степан Глова, народний артист України. Очільники «Української родини» довірили отримати документи Міжнародному інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою. Для нас велика честь і відповідальність прийняти документи Ніни Певної — акторки, що стояла біля витоків двох українських театрів в Ужгороді та Луцьку... |
Детальніше...
|
02.07.2010
 У затишний куточок старого Тернополя, що на початку бульвару Шевченка, спочатку прийшов він. Став на те місце, де до нього стояли Сталін і Карл Маркс, і все ж... Вони були чужинці, а він повернувся додому, в місто, яке любив. А кілька днів тому прийшла сюди і вона й стала зовсім близько, через дорогу. Тепер вони можуть гомоніти між собою досхочу, особливо коли впаде на місто тиша і ніхто не заважатиме їхній неквапливій розмові... Мова йде про легендарне українське подружжя, наших земляків Ярослава і Славу Стецьків. Через дорогу від пам’ятника Ярославу Стецьку, на будинку, де офіс обласної організації Конгресу українських націоналістів, в якому вона бувала за життя, відкрито меморіальну дошку Славі Стецько... |
Детальніше...
|
27.06.2010
Дозвольте трохи простої філософії. Життя — це п’єса, у якій людина грає різні ролі. П’єса написана Божим Провидінням, а трохи і людиною під впливом родинного походження, власного виховання і оточення, а також і власних бажань. В даному випадку я опинився в ролі батька і виховника. Ця роля, зокрема, складна, хоча маю до діла тільки з двома обструкціоністами. Я тільки можу співчувати професійним учителям чи виховникам, які мають діло з цілою юрбою. Одначе мені вистарчає моїх двох, які значно засимільовані під гіпнозою комп’ютерних ігор і „айподів”, та ще до того наданою природою сиромудрістю. На жаль, франківська методика виховання „хто ж то бачив, щоб наука йшла до голови без бука” відійшла в історію за нормами сьогоднішнього суспільства... |
Детальніше...
|
11.06.2010
Ці слова здійнялись над сценою столичного Будинку вчителя у понеділок 17 травня під час Урочистої академії, приуроченої до 90 річниці від дня народження легендарної Слави Стецько. Ці слова належать саме їй – голові Конгресу Українських Націоналістів, голові ОУН(р), президенту АБН, народному депутату України трьох скликань. «Я буду боротись за Україну до останнього подиху свого життя». Для пані Слави це були не просто слова, а життєве кредо. І вона не зраджувала йому ні за яких обставин. З самого дитинства з коріння свого роду та живоплоту тернопільської землі вона всотала в себе розуміння своєї українськості та почуття національної гідности. “Я – українка!”, – голосно заявила вона у 14-річному віці своїй польській вчительці у гімназії в Теребовлі... |
Детальніше...
|
04.06.2010
Коли йдеться про людину-легенду, нащадки приречені на те, щоб час від часу питати себе: «А що було б зараз, якби вона, та Людина, залишалася жива?.. Як би вона чинила і що казала б?» Сьогодні виповнюється 90 років від дня народження Ярослави Стецько. Це постать, якої зараз не вистачає Україні. Борець «ще того» гарту, людина з вірою в Україну і твердою переконаністю у власних поглядах. Слава Стецько належала до когорти тих, кого в 90-х називали «романтиками» і кого витіснили «прагматики». «Прагматики» нині еволюціонували в «тушки», а «романтиків» стає дедалі менше... |
Детальніше...
|
04.06.2010
14 травня виповнилося б 90 років відомій політичній діячці, народному депутатові України трьох скликань Славі Стецько. Вона ще могла дожити до цього ювілею, якби була на те Божа воля. Але у 2003-му на 83 році життя ця славна жінка відійшла у вічність. Тож тернополяни у поважний ювілей землячки вшановували її світлу пам’ять і мали привід ще раз згадати, ким і чим була вона для України — як уярмленої комуністичним режимом, так і незалежної. Її поважали не лише однодумці, а й опоненти... |
Детальніше...
|
16.04.2010
Бути знайомим з Іреною Сеник було велике щастя, що не кожному пощастило... Просидіти і витримати 34 роки зі своїх 83-ох в ґулаґах, засланнях, в'язницях... не кожен мав силу. А вона витримала силою духу, хоч була знищена фізично. Знали ми про неї та інших жінок політв'язнів з «Українських Вісників», які виходили у видавництві «Смолоскип» та з книги «Нездоланний дух» (Invincible spirit), яка вийшла в тім же видавництві. Зустрічалася я з Іриною Сеник не раз. Однак три виняткові, радісні зустрічі залишаться незабутнім спомином... |
Детальніше...
|
23.03.2010
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій, яка діє з 1948 року, є координаційною надбудовою 27-ми українських жіночих організацій у 17-ти країнах світу, закликає президента України Віктора Януковича продовжувати шлях розвитку демократичних процесів в Україні, а саме: Сприяти утвердженню української мови, як єдиної державної мови. Відновити на президентській інтернет-сторінці інформації про Голодомор-Геноцид 1932-33 рр. в Україні та продовжити працю у руслі світового визнання Голодомору як Геноциду українського народу... |
Детальніше...
|
26.02.2010
 Прочитавши книжку «Нездоланний дух: Мистецтво і поезія українських жінок, політв’язнів в СССР», Христина Болюбаш була зацікавлена зустрітися з Іриною Сеник, авторкою хвилюючих віршів та творцем унікальних тематичних вишивок. Христина була так зворушена людиною такого великого духу, що вирішила познайомитися з цією жінкою як поїде в Україну. Вліті 1989 року вони зустрілися у Львові. Ірина подарувала Христині папку віршів та ориґінальних ескізів моди, прикрашених її взорами. Христина з великим ризиком везла цей подарунок з собою до Канади... |
Детальніше...
|
|
|
| РАЗОМ ДОСЯГАЄМО МЕТИ |
.jpg)
Чому з кредитовою спілкою Будучність? |
|
|
|
|
